Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Інтерв’ю із Іриною Кемпл - членом правління Палати податкових консультантів Киргизстану

Ірина Кемпл стояла у першоджерел формування Палати податкових консультантів в Киргизстані. Сьогодні вона є членом Спостережної Ради ГО «Палата податкових консультантів» України і активно долучається до розвитку інституту податкового консультування в Україні.

Про реформи податкової системи Киргизстану, розвитку професії податкового консультанта детальніше в інтерв’ю для проекту «5 вимог».

Серед вимог, які обговорювали підприємці у проекті «5 Вимог», особливо дискусійними стали ті, які стосувалися питань оподаткування.

Питання оподаткування настільки об'ємні та складні, що ми звернулись до експертів, щоб обговорити шляхи покращення податкової середи у секторі малого та середнього бізнесу.

У гостях проекту «5 Вимог» – міжнародний експерт із питань оподаткування, юрист, податковий радник, головний редактор журналу «Податки та право», президент Міжнародного фонду розвитку податкової культури, член правління Палати податкових радників Киргизстану, пані Ірина Кемпл.

Пані Ірина погодилась дати ексклюзивне інтерв’ю нашому дайджесту. У зв’язку з великим об’ємом інтерв’ю, публікуємо його у декілька частин мовою оригіналу.

Бесіду проводив експерт проекту «5 Вимог»
Юлія Веретельникова

 

Редактор дайджесту: Чи існує у світі якась система показників, за якою оцінюють ефективність податкової системи окремої держави? А якщо взяти не державу в цілому, а тільки сектор малого та середнього бізнесу?

Ірина Кемпл: Так, звісно існує, уперше принципи ефективної податкової системи були сформовані відомим англійським економістом Адамом Смітом у XVIII столітті:

  • податок повинен стягуватись відповідно до платіжної спроможності населення;
  • час, спосіб, місце та кількість платежу повинні бути в точності відомі платникам податків;
  • усі ці вимоги повинні бути встановленні з дотриманням інтересів населення;
  • витрати зі стягнення повинні бути мінімальними.

Ці принципи актуальні і зараз – це принципи Справедливості, Простоти, Зручності та Економічності.

Ефективність оподаткування також оцінюється на макрорівні (на рівні держави) та на мікрорівні, до якого можна віднести розподіл у галузевому масштабі (темпи зростання виробництва, рентабельність, розмір прибутку), на рівні господарюючих суб’єктів (частина податкових відрахувань у доході, частина чистого прибутку, яка залишається в його розпорядженні, частина інвестицій у виробництво), для населення (доходи фізичної особи, частина податку в доходах, розшарування населення за доходними групами та інших).

Редактор дайджесту: На Вашу думку, у чому головні проблеми, існуючої в Україні податкової системи саме для малого та середнього бізнесу?

Ірина Кемпл: Сьогодні в податковій політиці України декларується, але на практиці відсутня система уявлень про верховенство громадянських інтересів платників податків. Замість демократичних відносин між державою та бізнесом, у яких присутні взаємні обов’язки, реально діє авторитарна система, коли держава змушує громадян вишукувати гроші на його утримання, при цьому мало піклуючись про те, щоб зібранні податки реально сприяли покращенню соціально економічних умов у країні. На сьогодні не створена система звіту перед платниками податків, отже, немає достатньої мотивації для платників податків платити податки. Також присутня тенденція в більшій частині податкових інспекторів, податкових юристів та суддів будь-які спірні питання вирішувати на користь держави, що докорінно суперечить світовій практиці податкових правовідносин, а існуюча норма в податковому кодексі про пріоритет інтересів платників податків, на жаль, мало змінює ситуацію.

Саме тому головна проблема для бізнесу на даний момент – це безпека та захист приватної власності. Громадяни не впевнені, що створені умови для вільного та відкритого функціонування їх бізнесу, що в один чудовий день хтось не забере їх власність, чи то держава, чи то приватна особа. Це наштовхує людей на ведення прихованого бізнесу в рамках тіньової економіки «не підіймаючи голови».

Редактор дайджесту: Відомо, що Ви були співавтором Податкового кодексу Киргизстану та Коментарів до Податкового кодексу. Які основні недоліки положень існуючого українського Податкового кодексу?

Ірина Кемпл: Головний його недолік – наявність широких можливостей для зловживань із боку податкової служби через складність та заплутаність, нечіткість та двозначності норм, великої кількості відсильних норм, можливості розширювального тлумачення, нечіткого опису адміністративних процедур, не кажучи вже про високе податкове навантаження, яке заганяє бізнес у тінь і т.д. і т.п. Існує юридична техніка написання законів, на жаль, вона не дотримана. Як я вже казала, для того щоб податкова система в Україні запрацювала ефективно, починати потрібно з переосмислення головних цінностей. Саме податковий кодекс повинен відображати ці цінності. На першому місці повинна стояти особистість підприємця. Настав час відмовитись від радянських стереотипів, коли особистість була другосортним суб’єктом фінансових відносин; інтереси підприємця та приватного власника повинні бути захищенні так само, як інтереси держави.

Необхідно відмовитись від авторитарного стилю у відносинах платників податків і держави, розвивати партнерські відносини, потрібно також скоротити кількість прямих контактів між платниками податків та державою; податковій службі перейти на аналітичні методи праці, знизити кількість податків та знижувати ставки.

В економічній теорії добре відомий графік залежності доходів бюджету від величини податкових ставок, отримавши назву «Крива Люцифера». Доведено, що існує межа, після якої, не дивлячись на зріст ставок, доходи бюджету скорочуються. Скорочення податків, зниження податкових ставок надають стимулюючий ефект на розвиток економіки.

Редактор дайджесту: У травні цього року відбувся з’їзд малого та середнього бізнесу, на якому Всеукраїнська коаліція малого та середнього бізнесу представила свої вимоги до майбутньої моделі оподаткування малого та середнього бізнесу, у якому вказала наступні основні положення:

Сформувати систему оподаткування в Україні і залишити 7 податків, а саме:

  1. Податок з продажу кінцевому споживачу у розмірі 5%;
  2. Податок на прибуток за ставкою 15%;
  3. Єдиний податок;
  4. Оплата за землю та нерухомість;
  5. Оплата за природокористування;
  6. Податок з доходів фізичних осіб, який сумарно з єдиним соціальним внеском не повинен перевищувати 25%;
  7. Імпортне мито.

Вимога також полягає в тому, щоб суб’єкти підприємницької діяльності, залежно від видів діяльності та обертів, мали змогу сплати лише одного податку: або податку з продажу кінцевому споживачеві, який сплачується тільки при продажу товарів або послуг кінцевому споживачеві; або податку на прибуток з повним віднесенням на витрати вартості всіх куплених основних фондів; або єдиного податку з двома фіксованими ставками, серед яких одна – нульова, у разі річного доходу самозайнятого платника менше ніж 150 мінімальних заробітних плат.

Ірина Кемпл: Мені невідомо, яка робота проводилась, чи було проведено економічне бюджетне обґрунтування запропонованих змін, чи вивчалась статистика по цим податкам и т.д., чи є докази, що при переході на цю систему, не буде провалу в бюджеті, тому мені важко судити, наскільки це буде ефективно та реалістично. Для того щоб вимоги бізнес-спільноти сприймались серйозно зі сторони держави, необхідно супроводжувати їх фінансово економічним обґрунтуванням, інакше це сприймається як політичні гасла.

Редактор дайджесту: Як Ви оцінюєте реалістичність та ефективність цієї реформи?Які існують ризики у зв’язку з її впровадженням?

Ірина Кемпл: Я вже казала, потрібні концептуальні підходи, змінювати систему й відносини в цілому, тільки скорочення податків та зниження ставок не вирішать усіх питань.

Редактор дайджесту: Якби Вам випала нагода очолити процес реформування системи оподаткування в Україні, із чого б Ви починали?

Ірина Кемпл: Для початку я б запросила експертів, у яких я вірю, і розробила б концептуальні підходи, принципи та цілі податкової реформи. Потім створила б експертні групи, бажано чотири:

  1. адміністрування;
  2. економічне бюджетне обґрунтування податкової системи;
  3. особлива частина;
  4. юристи, які розглядали б чисто юридичні аспекти, питання гармонізації з іншими галузями права, слідкували за юридичною технікою.

Якщо буде політична воля та група експертів за участю професіоналів від бізнес-спільноти, зробити це можливо досить швидко. Можна вивчити успішний досвід країн СНД, де податкові реформи вже мають позитивний результат. Це Грузія, Киргизстан, Естонія, також у Молдовії вже є цікаві напрацювання. Безумовно, у кожній країні свій шлях, але в нас, у пострадянських державах, одні й ті самі проблеми, одна ментальність, одна і таж спадщина радянського минулого, саме тому я б спиралась на досвід цих країн, а не Європи, де інша культура і зовсім інший суспільно-політичний устрій. У Грузії політична воля була та реформи вдалось зробити зверху, у Киргизстані на той час політичної волі не було і податкову реформу рухав сам бізнес за допомоги професіоналів.

Редактор дайджесту: Чи можете навести якісь цікаві світові приклади, коли інструментами оподаткування виходило досягати значного зростання і розквіту малого і середнього бізнесу? Чи застосовуються ці інструменти у нас?

Ірина Кемпл: Наведу приклад зі своєї практики, коли цілу швейну галузь вдалося витягти із тіні в Киргизстані в 2005 році. У той час, майже всі швейники працювали в підпільних цехах, цеха були від однієї-двох швейних машин до 50 і більше, платили хабарі податківцям у кишеню, і нічого в бюджет держави. Я пам’ятаю, як до нас прийшов директор Асоціації легкої промисловості та попросив допомогти придумати щось, щоб вони могли працювати легально: «Допоможіть пояснити Уряду, що в нашій галузі потрібна підтримка зараз у вигляді особливого режиму оподаткування, наші вироби йдуть на експорт та ми хочемо працювати легально, але платити всі податки по спільній системі ми не можемо, легше закритися». Ми обговорили варіанти, підрахували, написали обґрунтування і пішли до міністрів – у результаті, враховуючи роль швейної галузі для країни (у Киргизстані історично була дуже добре розвинена легка промисловість), вдалось домогтись дозволу швейникам працювати за патентом (це фіксований податок, незалежно від доходу) Уже в наступному році частина експорту збільшилась на 50 відсотків за рахунок швейних виробів. У результаті перемогли всі: і держава, і швейники.

Інший приклад, у США, якщо якийсь штат потребує залучення кращих фахівців та швидкого економічного зростання, встановлюють ставку прибуткового податку на рівні 0 відсотків. Усе просто. Хочете інвестицій та економічного процвітання – створюйте максимально вигідні та прості умови та зрозумілі правила гри для бізнесу.

Редактор дайджесту: Розкажіть про Ваш досвід з податковим кодексом Киргизстану. Як починався проект? Хто був ініціатором?Наскільки нам відомо, на момент старту Вашого проекту в Киргизстані, уже був податковий кодекс – чому та як виникла потреба його кардинально змінити? Як просувався проект? Які були труднощі? Що допомагало?

Ірина Кемпл: Податковий кодекс було створено в 1996 році, це був дуже короткий модельний документ з похибками перекладу, який дозволив почати податкову історію в КР, але, тим не менш, дуже швидко виявились його недоліки та прогалини: високе навантаження, складна податкова система, багато дрібних податків, невизначене адміністрування, недопрацьовані процедури, неринкові податки…

До початку 2000-х років уже ясно проявилась потреба в податкових реформах. Та в 2002-2004 роках Урядом був випущений ряд Концепцій по фіскальній стратегії. Була створена Робоча група Уряду (Мінфін), яка написала проект нового кодексу, залишивши всі недоліки старого кодексу, та надавши його рядом досить потужних корупційних інструментів. У кінцевому результаті новий проект був далекий від прийнятих Концепцій і стратегій (взяти, наприклад, право на вилучення майна платника без рішення суду та інше). До того часу в республіці вже було створено і розвивалося професійне співтовариство – Палата податкових радників, Асоціація аудиторів і бухгалтерів, Асоціація юристів та інші.

У 2004 році Палатою податкових радників було проведено Моніторинг проекту податкового кодексу, який широко обговорювався бізнес-спільнотою та показав, наскільки утискаються права платників податку. У результаті, бізнес-спільнота сконсолідувалась та створила Коаліцію «За справедливе оподаткування», у яку увійшли 37 великих бізнес-асоціацій, була створена суспільна думка про необхідність створення альтернативного податкового кодексу, який був написаний експертами Палати податкових радників та набрав 42 голоси депутатів Парламенту при необхідних 38 на той час, і тільки після цього Уряд сів за стіл переговорів з представниками бізнесу.

У результаті, у 2006 році була створена нова робоча група за участю фахівців від бізнес-спільноти та була спочатку розроблена Концепція податкової реформи.

Після проведення розрахунків всіх податків, було зібрано багато інформації щодо податкової бази – були підключені всі Міністерства та відомства, зроблено багато розрахунків, було багато обговорень присвячено формуванню податкової системи – у результаті ми отримали з трьох неринкових податків один, який поступово зникне з системи, інші податки були виключені, безпрецедентно зменшені і т.д.

Переваги нового ПК – це новий документ, що встановлює нову податкову політику. Паралельно йде розвиток інститутів приватно-державного партнерства. Сьогоднішній підсумок та перспективи – зростання податкових надходжень більш ніж у три рази, у перший рік ведення кодексу, не дивлячись на зниження ставки ПДВ до 12 відсотків, падіння імпорту та об’ємів, було отримано додатково близько 2 мільярдів надходжень з ПДВ; перевірок майже не стало; застосовується оцінка ризику для призначення перевірок. Йде повна перебудова адміністрування – фокусування на тіньовому бізнесі.

Редактор дайджесту: Які основні досягнення податкової реформи в Киргизстані для суспільства в цілому та для малого і середнього бізнесу зокрема?

Ірина Кемпл: Знижено податкове постачання (ПДВ – 12%, податок на прибуток та прибутковий податок – 10%). Незважаючи на значне зниження податкового навантаження, за рахунок розширення податкового поля, державний бюджет був зібраний з перевищенням плану.

Зменшено загальну кількість податків з 16 до 8. Поряд із введенням принципу сумлінності платника податків, посилено відповідальність за порушення податкового законодавства не тільки платниками податків, але і представниками податкової служби. Чітко прописані процедури податкових перевірок. Розроблено механізм участі фахівців від бізнес-спільноти у вдосконаленні податкової системи.

Редактор дайджесту: Уже пройшов час після прийняття нового ПК у Киргизстані. Чи спостерігаєте Ви, як це вплинуло на діловий клімат?

Ірина Кемпл: Найголовніше – це те, що держава повернулась обличчям до підприємців. Сьогодні держоргани розуміють важливість та роль платників податку, розуміють, що саме бізнес становить основу для поповнення бюджету країни.

Державні структури все більш розуміють, що вони найняті народом для того, щоб захищати його інтерес. Палата податкових радників Киргизстану – сьогодні самий справжній бренд, тому що існує репутація високого професіоналізму. Представництва ППР, експертиза ППР – з цим рахуються в Киргизстані в найсерйозніших структурах та ділових колах. Діловий істеблішмент знає, щоб сперечатись із висновками та позицією Палати податкових радників, потрібно бути дуже підготовленим. ППР сьогодні – це сильний громадянський інститут, який завоював свою ділову репутацію саме компетентністю на професіоналізмом. Крім того, Палата податкових радників досягла статусу партнера держави.

Редактор дайджесту: Як Ви гадаєте, що може стати реальним поштовхом до проведення ефективної реформи системи оподаткування в Україні?

Ірина Кемпл: Проект «5 Вимог»(сміється). Розуміння, що так далі продовжуватись не може. Ми всі відповідаємо за те, у якій країні живемо. На мою думку, є три варіанти розвитку подій: чи Уряд покаже політичну волю та почне процес самостійно, чи з’явиться нова політична сила, яка пообіцяє радикальну податкову реформу вже на осінніх виборах та завоює електорат, чи бізнес-спільнота об’єднається під реальними вимогами змін та просуне податкову реформу.

Редактор дайджесту: Ваша думка щодо проекту «5 Вимог»?

Ірина Кемпл: Це чудова думка – об’єднати бізнес-спільноту та вимагати змін. Ви повинні абсолютно непохитно стояти на позиції, що відносини, коли держава «пресує», видавлює, а підприємець виправдовується, навіть часом не розуміє у чому – зовсім не допустимі.

Редактор дайджесту: Ваші побажання проекту?

Ірина Кемпл: Залишайтесь ентузіастами! Якщо ви будете по справжньому вірити у свою справу – то все обов’язково вийде!


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52