Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Як відкриті контракти у видобутку зможуть наблизити Україну до міжнародних стандартів прозорості?

Скандали, інтриги, розслідування

Видобувна галузь завжди залишалася предметом корупційних “схем” та непрозорих домовленостей. Взяти для прикладу “Панамський скандал”, коли відбувся витік конфіденційної інформації юридичної фірми Massack Fonseca, що спеціалізується на роботі з офшорами. Оприлюднення документів викликало неабияке обурення в багатьох країнах світу, включаючи країни з найвищими показниками демократичного розвитку та верховенства права, і лише в них мали місце відставки високопосадовців.

В Україні, попри суттєві успіхи в реформуванні енергетичного сектору, видобувна галузь все ще не може характеризуватися високим рівнем прозорості. Для прикладу, нещодавно уряд відмовив переможцю конкурсу на розробку Юзівської площі компанії Yuzgaz B. V. (Нідерланди). Структура, створена лише за місяць до початку конкурсу, не була достатньо публічною та не розкривала своїх кінцевих власників.

Природньо, що чимало політиків і експертів порушили питання щодо реальних намірів Yuzgaz B.V. по роботі на найбільшому родовищі нетрадиційного газу, і лише завдяки медійному розголосу Кабмін відмовив компанії у отриманні прав і обов'язків державного ТОВ "Надра Юзівська", визначених угодою про розподіл продукції (УРП) в межах Юзівської ділянки.

Однак, остаточну крапку у справі не поставлено. Протягом доби уряд мав надати Yuzgaz розгорнуте обґрунтування, проте невідомо, чи передано цей документ і які аргументи він наводить. Таким чином, Кабмін залишив можливість переглянути свою позицію і не проводити новий конкурс.

Ці та інші процеси спонукають задуматися над необхідністю розкриття інформації, що має критично важливе значення для уряду та громадян. Одним зі способів є оприлюднення контрактів між компаніями та урядами.

 

Куди рухається світ

Стандарт Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ), який запроваджують понад 50 країн світу, заохочує відкриття контрактів. Це означає, що будь-які угоди, які дають право на розробку (розвідку, видобуток, використання) природних ресурсів повинні бути відкритими у публічному доступі.

Контракти, підписані між урядами та компаніями щодо розробки природних ресурсів є основними документами, які регулюють зобов’язання, права та умови захисту нафтових, газових та гірничодобувних інвестицій з однієї сторони, та належну винагороду для громадян та держави, як власників та розпорядників. У випадку, якщо люди не мають доступу до контрактів, вони не можуть прослідкувати виконання інвестиційних та інших зобов’язань з боку інвестора, встановити факти можливого порушення цих зобов’язань.

На сьогодні реалізувати цю частину стандарту ІПВГ вже встигли 25 країн світу, що відкрили повністю всі або значну частину контрактів. У кожної із згаданих держав є своє законодавче підґрунтя: наприклад, у Нігерії та Філіппінах це прописано у конституції, тоді як у Республіці Конго і Танзанії регулюється законами. Розвинені країни пішли шляхом вдосконалення законодавство про корпоративну фінансову звітність. Зокрема, Норвегія, Великобританія та США стандартизували умови допуску нафтогазових інвестицій на свої ринки шляхом включення вимог до публічності роботи у відповідне законодавство.

Ця необхідність пояснюється тими фактами, що деякі компанії-інвестори можуть намагатися зменшити свої податкові зобов’язання через заниження цін на видобуті корисні копалини та перепродаж товару дочірнім або пов’язаним фірмам. Оптимізація відбувається через недоотримані прибутки, з яких не платять податки.

Бізнес також підтримує тенденцію до розкриття контрактів: так, першопроходцями виступили багато світових компаній – ExxonMobil, BP, SOCAR, Amaco, Lukoil, Elf та Statoil, що оприлюднили контракти на діяльність в окремих країнах.

На карті нижче можна детальніше прослідкувати, хто відкрив всі або практично усі контракти у видобутку, а хто – лише частково.

 

Джерело: Open Contracting Partnership

 

Світова громадськість ще раніше мобілізувалася на підтримку ідеї розкриття контрактів. Наприклад, з ініціативи дослідницьких організацій та аналітичних центрів запущені проекти ResourceContracts.org та OpenOil. Ці ресурси збирають усі відкриті угоди, аби кожен охочий зміг ознайомитися із ключовою інформацією по кожній із них. Зараз там можна знайти понад 900 опублікованих контрактів та пов’язаних із ними документів. Для того, щоб зробити об’ємні контракти більш доступними, портал ResourceContracts розробив суворий підхід до класифікації кожного із них, а тому тільки головна інформація включена у документ, який відкритий для публічного доступу.

 

Наздогнати тенденцію

На сьогодні індустрія видобутку корисних копалин в Україні – порівняно із іншими державами світу – є закритою та недостатньо прозорою. Цьому сприяють певний історичний спадок, коли на ринках панували великі держкомпанії, а також регулювання і правила, що обмежували конкуренцію.

Більшість компаній в Україні продовжують вважати дані контрактів конфіденційною інформацією, а також ще не звикли до сучасних практик і стандартів звітування. Досі законодавчо не закріплено вимоги застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IFRS, SFAS) та аудиту фінансової звітності. Показово про це у першому звіті ІПВГ України, який опубліковано в грудні 2015 року, із 120 компаній-респондентів відповідного опитування лише 38 надали повні відповіді.

На згаданих ресурсах OpenOil та ResourceContracts опубліковано лише три контракти, при чому джерелом є іноземні компанії: канадських Lateral Vector Resources Inc., яка у 2002 році співпрацювала з “Укрнафтою”, та Kulczyk Oil Ventures Inc., яка через дочірні компанії придбала у 2009 році 70% ТОВ "КУБ-Газ". Як бачимо, інформація є вже неактуальною.

Деякі зрушення все-таки відбуваються. У 2015 році було відкрито інформацію про власників спецдозволів на користування надрами, а у такому реєстрі можна знайти дані про особливі умови кожної з ліцензій. Відповідні умови є невід’ємною частиною договору про користування надрами, однак самі договори поки не публікуються.

Для того, щоб привести діяльність України у відповідність із найкращими світовими практиками необхідно прийняти відповідне законодавство. Зокрема, наразі спільно із експертами, депутатами та зацікавленими сторонами було розроблено законопроект “Про розкриття інформації у видобувних галузях” (реєстр.  4840). Зокрема, прийняття закону зможе допомогти українським компаніям стати більш “слухняними” до питань з відкриття інформації.

Окрім подання звітів про податки та платежі, компанії мають надати копії спеціальних дозволів на користування надрами, угод про умови користування надрами, угод про розподіл продукції, договорів про спільну діяльність або інших договорів, на підставі яких безпосередньо здійснюється їх діяльність.

За невиконання цих вимог встановлюється чітка відповідальність у вигляді штрафів: за порушення строків розкриття інформації – 85 тис. грн, за подання недостовірної або неповної інформації – 170 тис. грн. Якщо у встановлені строки будь-яке із цих порушень не буде усунуте, штраф зростає до суттєвої величини – 1,7 млн. грн. Водночас, поряд із запровадженням штрафів, законопроект має низку "запобіжників" від ситуацій, коли влада може неправомірно тиснути на бізнес.

Переваги нового режиму прозорості є суттєвими. Так, для бізнесу нові правила відкриють можливості співпраці із іноземними компаніями, а саме дозволять залучити більше іноземних інвестицій в галузь. Розуміючи правила ведення бізнесу в Україні, інвесторам буде легше оцінити всі ризики операційної діяльності в країні, а тому вони розглядатимуть Україну як потенційного партнера для співпраці більш охоче.

Слід також відзначити і переваги для держави. Наприклад, отримання доступу до більшої інформації у видобутку дозволить Уряду краще аналізувати ситуацію в галузі та, зокрема, напрацювати важелі впливу на ті компанії, які відмовляються надавати інформацію. Так, більша відкритість дозволяє залучати більші інвестиції. Приєднання до Ініціативи прозорості видобувних галузей, за даними досліджень, дає приріст прямих іноземних інвестицій на 2%. Країна, що досягла цього стандарту, може розраховувати на +5,3% інвестицій.

Також, серед переваг від прийняття законопроекту можна виділити і значні плюси для громадськості. Відтак, для місцевих громад безперечно важливим буде доступ до інформації про участь у соціальних проектах та виконання екологічних вимог, зайнятість, платежі до бюджетів місцевого рівня – обласних, районних, сільських бюджетів.

Фактично, громади зможуть побачити реальні доходи видобувних компаній, сплачені на користь бюджетів усіх рівнів, а отже вимагати від місцевих органів влади та самоврядування звіту про їх використання на покращення соціальної інфраструктури – доріг, шкіл, ФАПів та амбулаторій, мереж водопостачання та вуличного освітлення. З іншого боку, це дозволить реалістично оцінювати можливості бізнесу та формувати відповідні очікування щодо його внесків у розвиток громад та побудову справжнього соціального партнерства.

 


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52