Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Права і обов'язки місцевих органів влади у сфері земле- та надрокористування

USAID лого

У Конституції України закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, засади діяльності яких визначені статтями 118, 119 Конституції України, конкретизовані в Законах України "Про місцеві державні адміністрації" , "Про столицю України – місто-герой Київ" та в інших законах України.

Зокрема, згідно пункту 7 частини першої статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Місцева державна адміністрація розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; здійснює на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, визначених Земельним Кодексом України, належить, зокрема: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом; підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст; здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; координація діяльності державних органів земельних ресурсів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До компетенції обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, визначених Водним Кодексом України, належить, зокрема: видача дозволів на спеціальне водокористування; погодження проектів водоохоронних зон; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; погодження державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх виконанні; розроблення, затвердження та виконання регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; видача дозволів на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями – у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями – у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Засади та обсяг повноважень органів місцевого самоврядування визначені Розділом XI Конституції України, базовим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002, предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону; вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відносини, пов'язані з раціональним використанням та охороною надр регулюються Кодексом України про надра, Законами України "Про нафту і газ", "Про угоди про розподіл продукції" та іншими законами.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері регулювання гірничих відносин у порядку, встановленому Кодексом України про надра та іншими законодавчими актами, належить: надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; розподіл між відповідними місцевими бюджетами плати за користування надрами; розроблення, затвердження та виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр; оголошення геологічних об'єктів, що становлять наукову або культурну цінність, об'єктами природно-заповідного фонду місцевого значення; припинення права на користування ділянкою надр у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом; здійснення контролю за використанням та охороною надр; вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин, визначених законом.

До відання сільських, селищних, міських та районних рад у сфері регулювання гірничих відносин на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить: погодження надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення; реалізація місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр; обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом; здійснення контролю за використанням та охороною надр; вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин у межах своєї компетенції.

На користування надрами центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, надаються спеціальні дозволи.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Пакет документів на погодження складається з документів, склад яких залежить від виду корисної копалини та від виду користування надрами. Порядок погодження отримання спецдозволів на користування надрами обласною радою визначається регламентом погодження конкретної обласної ради. Рішення обласної ради про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами або про відмову в погодженні приймається на пленарному засіданні обласної ради. Зазначене попереднє погодження відповідною радою питання про надання земельної ділянки для потреб, пов’язаних із користуванням надрами не можна розглядати як намір передачі земельної ділянки у користування, а лише як погодження можливості використання земельної ділянки для визначених потреб.

Реалізацію повноважень обласної ради у Луганській області забезпечує Луганська обласна державна адміністрація, яка згідно із Законом України "Про військово-цивільні адміністрації" набула статусу обласної військово-цивільної адміністрації.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються Державною службою геології та надр України (Держгеонадра) відповідно до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами та Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, затверджених Кабінетом Міністрів України у 2011 році.

Так, за даними ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" станом на 01 січня 2015 року у Луганській області загальна кількість діючих спеціальних дозволів на використання надр складала 438 спеціальних дозволи, які розподілялись наступним чином: 64 – на геологічне вивчення, 365 – на видобування, 9 – на інші види користувань надрами.

По групах родовищ корисних копалин діючі спеціальні дозволи на використання надр розподілялись наступним чином: 288 – вугілля, 50 – підземні води, 49 – неметалічні корисні копалини, 43 – нафта та газ, 8 – інші групи родовищ корисних копалин.

За інформацією Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2015 році Східним міжрегіональним територіальним сектором Департаменту державного геологічного контролю по Луганській області у 2013 проведено 108 планових та 6 позапланових перевірок дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин. Також за наказами Державної служби геології та надр України проведено 10 перевірок фактів несанкціонованої розробки надр. За результатами вказаних перевірок Сектором надано рекомендації Департаменту держгеоконтролю щодо зупинення дії 6 спеціальних дозволів та анулювання – 4 спеціальних дозволів За даними Держгеоінформу України протягом 2013 р. з різних причин анульовано 30 спеціальних дозволів на користування надрами.

За період 2013 – 2016 роки у Луганській області було надано 33 спеціальних дозволи на користування надрами, у тому числі: у 2013 році – 21, у 2014 році – 9, у 2015 році –1, у 2016 році – 2.

Особливості правовідносин у сфері користування нафтогазоносними надрами, окрім іншого передбачені Законом України "Про нафту і газ". Користування нафтогазоносними надрами, пошук і розвідка родовищ нафти і газу, їх експлуатація, спорудження та експлуатація підземних сховищ для зберігання нафти і газу здійснюються лише за наявності спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами, що надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на умовах, визначених чинним законодавством.

До повноважень органів місцевого самоврядування у відносинах, пов'язаних з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, розробкою родовищ нафти і газу, переробкою нафти і газу, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, в межах їх компетенції належить: надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на відповідній підпорядкованій їм території об'єктів нафтогазового комплексу, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію; участь у розробці комплексних планів нафто газопостачання споживачів на підпорядкованій їм території; участь у розробці і реалізації системи заходів щодо роботи об'єктів нафтогазової галузі у надзвичайних умовах; інші повноваження, визначені законом.

За приписами статті 28 Кодексу про надра користування надрами є платним і справляється у вигляді: 1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. За видачу спеціальних дозволів на користування надрами справляється відповідний збір.

Плата за користування надрами зараховується до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України. Плата за користування надрами, що надходить до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і міських бюджетів міст Києва та Севастополя, розподіляється між місцевими бюджетами відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Згідно статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать:

50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення);

75 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яка зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі).

До доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать, зокрема:

50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;

25 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення. Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних об’єктів – за місцем податкової реєстрації платника рентної плати.

До доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належать, зокрема:

50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховуються до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів користувачами води за місцем її забору;

25 відсотків рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату).

До доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать, зокрема: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення; рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; рентна плата за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення; рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (крім рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, Такі платежі зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних об’єктів – за місцем податкової реєстрації платника рентної плати.

Як вбачається з наведених норм рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі і не надходить до місцевих бюджетів.

На думку ряду депутатів Верховної Ради України така норма бюджетного законодавства нівелює засади справедливого розподілу коштів між бюджетами різних рівнів, не дозволяє забезпечити здійснення належних заходів щодо покращення екологічної та соціально-економічної ситуації на територіях, де здійснюється видобуток вуглеводнів, адже інтенсивний видобуток вуглеводнів погіршує екологічний стан навколишнього природного середовища на значних територіях, руйнує місцеву інфраструктуру, обмежує обсяг придатних територій для ведення сільськогосподарської діяльності та несе інші негативні наслідки.

У зв’язку з наведеним до Верховної Ради України були внесені проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (№ 3038 від 04.09.2015 р.) і щодо справедливого розподілу рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (№ 3038-1 від 09.09.2015 р.).

Даними законопроектами було запропоновано встановити розподіл коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату і зарахування її частини до доходів місцевих бюджетів на території яких знаходяться (розташовані) відповідні ділянки надр.

Разом з тим, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 17 лютого 2016 року (протокол № 49) розглянувши наведені законопроекти відмітив, що справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється на всій території України нерівномірно. Відповідно до висновку Мінфіну видобуток природного газу зосереджено у Полтавській та Харківській областях (84% загальної кількості видобутку по Україні), видобуток нафти – переважно в Івано-Франківській та Сумській областях (63% загальної кількості видобутку по Україні), а в деяких областях взагалі відсутні такі корисні копалини. Відтак, запропоноване законопроектом зарахування її частини до доходів місцевих бюджетів на території яких знаходяться (розташовані) відповідні ділянки надр призведе до нерівномірного розподілу бюджетних ресурсів між регіонами України і до поглиблення нерівних фінансових можливостей територій, що не відповідає статті 95 Конституції України, згідно з якою бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами та принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи.

Натомість 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект № 3038 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, яким пропонується встановити розподіл коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату в наступному співвідношенні: до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховуються 95% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату (крім рентної плати за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, яка зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі);

2% від рентної плати пропонується перераховувати в обласний бюджет, 2% – до районного бюджету і 1% у бюджет населеного пункту за місцем видобутку. Якщо на території району створена об’єднана громада і населений пункт знаходиться саме в ній, то 3% пропонується віддавати в бюджет цієї об’єднаної громади.

Якщо Президент піпише прийнятий Закон, він набуде чинності з 1 січня 2018 року.

За матеріалами Інни Семененко, керівника Ресурсного центру зі сталого розвитку Східноукраїнського національного університета імені Володимира Даля


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52