Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Особливості користування нафтогазоносними надрами в Україні та законопроект № 3096

Перш, ніж перейти до аналізу особливостей користування нафтогазоносними надрами, слід зазначити, що являють собою надра як термін.

Кодексом України про надра (далі – Кодекс) визначено, що надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Також досить важливим моментом є те, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Але, хоч право власності на надра здійснюється через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради, все ж таки окремі повноваження в частині розпорядження надрами можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.

З метою запобігання плутанини надрокористувачів слід деталізувати основні повноваження згідно із компетенцією відповідних органів влади, а саме:

- обласні, Київська та Севастопольська міські ради - надають надра у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;

- сільські, селищні, міські і районні ради - погоджують надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

Для уникнення питань слід зазначити, що питання надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення та скасування відповідних дозволів вирішуються виключно на засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Тепер необхідно розібратися, хто ж має право бути користувачем надр. Відповідно до національного законодавства користувачами можуть не тільки підприємства, установи, організації та громадяни України, а й іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

          Слід зазначити, що вичерпний перелік видів користування надрами в цілому та безпосередньо спеціальних дозволів на користування нафтогазоносними надрами визначений статтею 14 Кодексу та статтею 13 Закону України «Про нафту і газ».

          Питання видачі (відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Разом з тим надання спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення його дії, анулювання тощо визначено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі – Порядок).

Також необхідно зробити акцент на тому, що дозволи надаються переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів відповідно до вимог Порядку органом з питань надання дозволів – Державною службою геології та надр України (далі – Держгеонадра).

Без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення, та в інших випадках, визначених чинним законодавством.

Розглянемо більш детально порядок отримання дозволу без проведення аукціону.

Перш за все, заявник подає до Держгеонадр заяву разом із необхідними документами. Слід зазначити, що разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. Вичерпний перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону визначений у додатку 1 до Порядку. Вимоги до заяви встановлені підпунктом 15 пункту 8 Порядку, а саме, вона обов’язково повинна містити назву та місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (як для юридичної, так і для фізичної особи), інформацію для здійснення зв’язку із заявником (контактний номер телефону та адресу електронної пошти), та підставу для надання дозволу.

Після отримання заяви та відповідного пакету документів заява реєструється в журналі обліку з присвоєнням їй номера і зазначенням дати і часу подання.

Підтвердженням реєстрації є відмітка , що проставляється на копії заяви та повертається заявнику або у разі прийняття заяви, надісланої поштовим зв’язком, відмітка на описі вкладення у цінний лист.

         Інформація про реєстрацію документів, що надійшли для надання дозволу, протягом трьох робочих днів з дня реєстрації розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

У випадку, якщо подані документи не відповідають вимогам Порядку, вони повертаються заявникові.

          Інформація про повернення документів протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення про повернення розміщується на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу.

          Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 днів після отримання всіх погоджень, передбачених Порядком.

          З цього приводу необхідно вказати, що надання надр у користування (за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції) погоджується з:

-                відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

-                відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;

-                Мінприроди - на всі види користування надрами.

          А вже безпосереднє надання дозволів здійснюється за рішенням органу з питань надання дозволу, тобто, Державної служби геології та надр України.

          Для здійснення процедури погодження, визначеної Порядком, орган, який видає дозвіл, повинен протягом 6 робочих днів з дати реєстрації документів надіслати їх копії у паперовому та відсканованому вигляді вищезазначеним органам, та встановити термін їх розгляду. За результатами їх розгляду відповідні органи надають погодження, які також в паперовому та відсканованому вигляді надсилаються назад до Держгеонадр.

          У разі ненадання вищевказаними органами позитивної або негативної відповіді щодо погодження за результатами розгляду на найближчій сесії (але у будь-якому разі не пізніше ніж через 90 календарних днів з дати отримання документів від органу з питань надання дозволу) вважається, що надання дозволу ними погоджено.

         Фактично в такому разі буде діяти принцип мовчазної згоди.

На кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. Використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, здійснюється надрокористувачами у порядку, встановленому законодавством.

          Також обов’язково слід вказати про невід’ємну частину дозволу – угоду про умови користування надрами, яка укладається між надрокористувачем та Державною службою геології та надр України, та містить програму робіт, що оформлюється як додаток до угоди, та особливі умови надрокористування, які передбачаються Порядком. Дозвіл з угодою а додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті Держгеонадр не пізніше 5 днів після їх підписання.

          Діючим законодавством передбачена в обов’язковому порядку сплата суб’єктом господарювання збору за надання дозволу. За надання дозволу без проведення аукціону справляється збір у розмірі, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 № 1374.

          За надання дозволів без проведення аукціону з метою виконання угод про розподіл продукції справляється збір у розмірі 1 % початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

          Термін сплати збору для суб’єкта господарювання складає 45 календарних дня з дати відправлення повідомлення про прийняття рішення про надання дозволу.

          У випадку несплати збору в установлений законодавством строк суб’єкт господарювання втрачає право на отримання дозволу, а рішення про його надання скасовується.

         Але у разі, якщо суб’єкт звернеться з письмовим клопотанням про продовження строку сплати збору з обов’язковим зазначенням причини, комісія з питань надрокористування, що утворена Державною службою геології та надр України, відповідно до Порядку продовжити строк сплати збору, але не більше як 30 календарних днів.

          У випадках, визначених пунктом 14 Порядку строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).

          Слід звернути увагу, що продовження строку дії дозволу на геологічне вивчення може здійснюватися не більше двох разів, крім дозволів на геологічне вивчення, згідно з якими роботи виконуються виключно за кошти державного бюджету.

         Що ж стосується строку дії дозволу на геологічне вивчення корисних копалин місцевого значення, в цьому випадку його продовження може здійснюватися не більше одного разу.

          Акцентуємо увагу, що законодавством про надрокористування визначено, що строк дії дозволу обчислюється з дня його реєстрації, якщо в ньому не передбачено інше.

          Актуальним є питання строків, на які дозволи надаються. Терміни дії дозволу складають від 3 до 50 років в залежності від різновиду дозволу.

          Для того, щоб подовжити строк дії дозволу на видобування корисних копалин, надрокористувач повинен подати до Держгеонадр заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві повинна бути зазначена причина продовження строку дії дозволу.

         Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу.

          Для того, щоб подовжити строк дії дозволу, надрокористувач повинен подати ті ж документи, що і для отримання дозволу.

          Рішення про продовження строку дії дозволу приймається Держгеонадрами протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі.

          Але разом з тим, надрокористувачеві може бути відмовлено у продовженні строку дозволу у разі:

-                невиконання ним умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою;

- прийняття органом місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства;

- подання заявником документів не в повному обсязі;

- виявлення у поданих документах недостовірних даних;

-         невідповідності документів, поданих заявником, вимогам Порядку;

- наявності інформації від правоохоронних органів та суб’єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

- наявності у заявника боргу із сплати загальнодержавних податків та зборів станом на останній звітний період;

- відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу;

- невиконання програми робіт на ділянках надр, на користування якими заявнику вже надано дозвіл, виявлення порушень правил користування надрами на таких ділянках, що зафіксовано в актах перевірок, приписах або розпорядженнях відповідних органів у сфері надрокористування до моменту їх усунення, крім випадків визнання таких приписів або розпоряджень недійсними або дію яких зупинено згідно з рішенням суду.

Також слід зазначити декілька слів про надання земельних ділянок для потреб, повязаних з користуванням надрами, оскільки це питання також вельми актуальне.

Діючим земельним законодавством визначено, що розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Разом з тим доцільно зауважити, що надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Насамперед слід зазначити, що земельні ділянки ділянки державної чи комунальної власності або права на них, які використовуються для потреб, пов’язаних з користуваннями надрами відповідно до отриманих дозволів, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Вичерпний перелік повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначений Земельним кодексом України (далі – Кодекс1).

Проаналізувавши норми статті 122 Кодексу1 можна зробити висновок, що:

- сільські, селищні, міські ради – передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб;

- обласні, районні ради – передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

- районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування визначений статтею 123 Кодексу1.

Спочатку особа, зацікавлена в одержанні ділянки у користування, звертається з клопотанням до відповідного органу, який відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу1, передає у власність або користування такі земельні ділянки.

Вимогою до клопотання є зазначення в ньому орієнтовного розміру ділянки та її цільове призначення. Також до клопотання обов’язково необхідно додати графічні матеріали, на яких буде зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Важливим моментом є те, що органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, до яких заявниками подаються клопотання, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені чинним законодавством.

Термін розгляду наданого пакету документів та прийняття рішення за результатами розгляду складає 1 місяць.

Слід зазначити, що підстави відмови у наданні дозволу, визначені Кодексом1.

Разом з тим, у випадку, якщо зазначений вище орган, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні у місячний строк з дня реєстрації клопотання, заявник також у місячний строк з дня закінчення вищевказаного місячного терміну має право замовлення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або місцевого самоврядування.

До письмового повідомлення заявник повинен додати договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови та строки розроблення землевпорядної документації визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій».

Також слід зазначити, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 Кодексу1.

Після цього відповідний орган, визначений статтею 122 Кодексу1, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен прийняти рішення про надання такої ділянки у користування.

Фактично рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Законодавством визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту може бути лише його невідповідність вимогам законів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Але на практиці виникають ситуації, коли заявникам дуже складно отримати довгоочікуваний дозвіл у термін, визначений законодавством, оскільки органи виконавчої влади або місцевого самоврядування полюбляють зловживати своїм виключним становищем, та або затримують, або взагалі відкладають розгляд в шухляду.

Такою поведінкою вони тільки спонукають заявників вирішувати питання шляхом вимагання грошової винагороди за прийняття позитивного рішення.

Ніяким чином не вирішується ситуація і шляхом оскарження дій або бездіяльності вищезазначених органів у судовому порядку.

Насамперед це пов’язане з тим, повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, які надають їм можливість на власний розсуд визначати зміст управлінського рішення, або можливість вибору з декількох варіантів рішень одного, яке приймається, є дискреційними, тобто це відноситься до виключного повноваження цього органу.

Тобто, суд може прийняти рішення стосовно зобов’язання відповідного органу розглянути відповідні матеріали повторно та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства, не більше.

Не дивлячись на те, що порядок надання у користування нафтогазоносних надр визначений діючим законодавством, на практиці у видобувної галузі все ж таки виникають деякі проблеми.

Наприклад, актуальними проблемами є екологічні проблеми та незадовільний екологічний стан, пошкодження транспортної інфраструктури тощо.

Також наявні факти недосконалості діючого законодавства. Як приклад, можна привести норми статті 37 Закону України «Про нафту і газ», якими передбачено, що під час здійснення промислової розробки родовищ нафти і газу користувачі нафтогазоносними надрами зобов’язані відшкодовувати заподіяні ними збитки підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю. Але нажаль, механізми здійснення подібних відшкодувань на законодавчому рівні не визначені.

Цікавим моментом на практиці є те, що більшість видобувних компаній отримали спеціальні дозволи на користування надрами, але діяльність з розвідки та видобутку нафти та газу на них не ведеться, що фактично гальмує розвитук видобувної галузі в цілому.

З одного боку, таким чином компанія позбавляє конкурентів можливості здійснювати видобуток на перспективних родовищах.

З іншого боку, законодавством встановлено, що користувач нафтогазоносними надрами зобов’язаний приступити до проведення робіт на визначеній ділянці нафтогазоносних надр не пізніше ніж через 180 календарних днів з моменту початку строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами.

Вимогами статті 27 Закону України «Про нафту і газ» визначено, що у випадку, якщо користувач нафтогазоносними надрами без поважних причин протягом 180 календарних днів з моменту початку строку дії спеціального дозволу не приступив до операційної діяльності здійснюється анулювання спеціального дозволу.

На практиці затримку у переході до операційної дільності можуть спричинити багато проблем, одна з яких є досить нагальна, - це проблема землевідведення, з якою стикаються видобувні компанії.

При дотриманні всіх встановлених законодавством термінів підприємства, які здійснюють розвідувальні роботи, могли б приступити до їх виконання за декілька місяців. Але на практиці процедура відведення земельних ділянок може, нажаль, тривати й декілька років.

Відповідна бюрократична тяганина призводить до зривів термінів будівництва трубопроводів до свердловин і введення їх в експлуатацію та зменшує надходження до бюджетів.

У зв’язку з цим, з метою зменшення соціальної напруги у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення деяких аспектів нафтогазової галузі» за № 3096 від 15.09.2015 року.

Прийняття зазначеного закону значно спростило б процедуру отримання права користування земельними ділянками для підприємств нафтогазового комплексу, відвернуло негативні економічні наслідки, зумовлені недосконалістю порядку надання земельних ділянок для будівництва об’єктів требопровідного транспорту, нафтових і газових свердловин, та створило б гарні умови для їх надійної та безперебійної роботи.

Але на жаль відповідний законопроект було повернуто до суб’єктів законодавчої ініціативи на доопрацювання. Будемо сподіватися, що колись його прийняття зможе спростити життя надрокористувачам.

За матеріалами юриста Вікторіі Карпової

Стаття підготовлена Палатою податкових консультантів України в рамках реалізації субгранту проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52