Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Децентралізація ренти на видобуток нафти і газу: як працюватиме і чому потрібна прозорість

Питання децентралізації стоїть на порядку денному вже не перший рік. Наприкінці 2016-го, під час чергової «бюджетної ночі» депутати вкотре продемонстрували намагання посилити фінансову базу місцевих бюджетів. 21 грудня, окрім Державного бюджету на 2017 рік, Верховна Рада прийняла важливий енергетичний закон, що передбачає децентралізацію рентних платежів. Коли і за яких умов це запрацює?

Серед завдань закону, який очікує підпису Президента, стоїть розподіл частини рентної плати на користування надрами для видобування нафти, газу та газового конденсату у наступному співвідношенні: 2% – до сільських, селищних та міських бюджетів, 1,5% – до обласних бюджетів та 1,5% – до відповідних районних бюджетів. Решта 95% буде зараховуватися до Державного бюджету. Відповідний закон парламентарі мали на меті прийняти ще восени 2015 року, однак на голосування його було внесено лише цього року. Як прогнозують у Кабінеті Міністрів, рентна плата за користування надрами у 2016 році повинна становити майже 54 млрд грн. Таким чином, це може означати додаткові 2,7 млрд грн для органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на те, що багато політичних сил було налаштовано на прийняття закону, не обійшлося і без суперечок щодо початку його дії. Депутати опозиційних фракцій закликали застосувати його вже у 2017 році, щоб надати місцевим громадам можливість отримати додаткові кошти від видобутку нафти і газу на їх території. Це набуло особливої актуальності з огляду на те, що попереднім голосуванням змін до Бюджетного кодексу багато додаткових зобов'язань в частині видатків на освіту, медицину, утримання інфраструктури наклали саме на місцеві бюджети.

В той самий час, представники уряду та фракцій більшості виступили проти такого рішення, оскільки воно могло розбалансувати Державний бюджет, а також поставити під питання прийняття закону в цілому. Тобто ключовим аргументом був розрив надходжень у Держбюджеті-2017 в обсязі 2,4 млрд грн, які необхідно було би компенсувати. В результаті, компромісом стало відтермінування вступу цього закону в силу з 2018 року.

Прийняття закону має ключовий вплив на бюджети місцевих рівнів, оскільки змінює статус кво. Нагадаємо, зараз весь обсяг рентної плати спрямовується виключно до загального фонду Держбюджету. Такий підхід не відповідає засад справедливого розподілу коштів між бюджетами різних рівнів, а також нівелює розвиток громад сіл, селищ, міст, де здійснюється виробнича діяльність підприємств нафтогазової галузі.

У перспективі, вже з 2018 року відбудеться зростання фінансових можливостей на місцях, завдяки чому органи місцевого самоврядування зможуть покращити екологічну та соціально-економічну ситуацію. Також, це сприятиме ефективному діалогу "бізнес - громади". Зокрема, місцеві жителі перестануть бачити у видобувних компаніях тих, хто забруднює довкілля та руйнує інфраструктуру, що має сприяти налагодженню плідної співпраці.

Однією із необхідних умов для зміцнення місцевих бюджетів є залучення іноземних інвестицій. На сьогоднішній день ринок видобутку в Україні – порівняно з іншими державами світу – є більш закритим, з обмеженою конкуренцією, а отже незрозумілим для інвесторів, які прагнуть увійти на український ринок.

Поки зусилля парламентарів у цьому напрямку залишають бажати кращого. Так, під час "бюджетної ночі" депутати не підтримали зменшення ренти на видобуток газу з нових свердловин, пробурених після 1 січня 2017 року, до 12%. Разом з тим, було знижено ставки ренту на видобуток нафти. Так, для видобутку нафти з покладів до 5000 м рента зменшується з 45% до 29%, для глибоких покладів понад 5000 м – з 21% до 14%. За даними огляду Deloitte щодо податків на видобуток вуглеводнів, середня ставка рентної плати в ЄС становить близько 12%. Ставки в сусідніх з Україною країнах коливаються від 1% у Польщі до 15,7% в Румунії.

Зважаючи на прийняття рішення про децентралізацію ренти, вже зараз дуже важливо визначити механізм управління коштами, які отримають на місцях. Адже нові надходження потрібно не просто отримати, а й правильно ними розпорядитися. Для громад важливо контролювати стан справ місцевих бюджетів та рішення делегованих ними представників органів самоврядування.

Відтак, постає необхідність прийняття іншого, не менш важливого законопроекту №4840 "Про розкриття інформації у видобувних галузях". Саме цей закон дозволить розкрити більше даних про внески компаній та отримувачів платежів на місцевому рівні, а також контролювати процес розподілу коштів. Через оприлюднення інформації за вимогами директив ЄС і стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей (ІПВГ) місцева громада матиме більше можливостей впливати на діяльність видобувних компаній через обізнаність із звітністю про податкові платежі до державного та місцевого бюджетів, обсяги видобутку та кінцевих бенефіціарів, перелік видобувних проектів та інше.

Це допоможе перебудувати систему звітності у видобувній галузі та привести її у відповідність з найкращими світовими практиками у фіскальній прозорості, що і підвищить інвестиційну привабливість галузі. Від сильного режиму прозорості нарахування, сплати і використання цих коштів виграють усі сторони процесу – держава, бізнес та громади.

 

Роман Ніцович, керівник програм аналітичного центру DiXi Group

 

Стаття підготовлена Палатою податкових консультантів України в рамках реалізації субгранту проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52