Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ - надання пожертв територіальній громаді - від оформлення договору до обліку

 

Перелік скорочень

ІПВГ – Ініціатива Прозорості у Видобувних галузях;

ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;

ЦКУ - Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV;

ГКУ - Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV;

БКУ - Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI;

Закон № 1700 - Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII;

Закон № 280 - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР.

 

Вступ

ІПВГ - це глобальний стандарт, розроблений на міжнародному рівні, що сприяє забезпеченню прозорості доходів на місцевому рівні. Як випливає з назви, цей стандарт стосується доходів підприємств видобувної галузі: зокрема, гірничодобувної та нафтогазової.

Незважаючи на те, що даний стандарт стосується, головним чином, прозорості використання доходів компаній видобувної галузі, він частково зачіпає і питання грамотного використання отриманих ними доходів. Це прямо прописано в ст. 2 Статуту Асоціації ІПВГ, згідно з якою метою ІПВГ є не тільки підвищення прозорості в області доходів від природних ресурсів (що, як очікується в результаті, має знижувати рівень корупції), а й визнання того, що доходи від видобувних галузей промисловості можуть трансформувати економіку, знизити бідність і підвищити рівень життя всього населення в багатих природними ресурсами країнах[1]. Крім того, даний підхід зафіксований і в принципах ІПВГ (є додатком до Статуту Асоціації ІПВГ):

«<…>

Ми поділяємо віру в те, що розсудливе використання багатства природних ресурсів повинно бути важливою рушійною силою сталого економічного зростання та має сприяти сталому розвитку і зниженню бідності, в той час як неправильне управління цим багатством може привести до негативних економічних та соціальних наслідків.

<…>»

З огляду на це, ІПВГ в Україні спрямована на те, щоб доходи, які компанії добувної галузі отримують в зв'язку з використанням природних ресурсів України (зокрема, від продажу видобутої ними сировини), використовувалися для поліпшення економічних показників країни і для підвищення рівня життя населення. Даний процес може здійснюватися на двох рівнях - на рівні держави та на рівні бізнесу.

 

На рівні держави - це, потенційно, може виражатись у:

1) наданні допомоги, в тому числі у створенні пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних складною економічною ситуацією (ч. 1 ст. 26 ГКУ);

2) перерозподілі отриманих від видобувних компаній податків і зборів між державним і місцевим бюджетами, а також у використанні таких коштів за цільовим призначенням (зокрема, для поліпшення умов проживання на територіях, на яких здійснюється видобування ресурсів). При цьому зауважимо, що, на жаль, чинне законодавство не містить:

- механізму перерозподілу сплачених податків між державним і місцевим бюджетами в залежності від виду діяльності відповідних компаній - платників податків. Згідно БКУ такий розподіл передбачено лише щодо тих чи інших податків / зборів без прив'язки до виду діяльності платника податків. Наприклад, для податку на прибуток пропорція розподілу між державним та місцевими бюджетами становить 90/10% (крім податку на прибуток від державних підприємств, що зараховується до державного бюджету в повному обсязі);

- вимог щодо цільового використання податків і зборів від підприємств добувної галузі.

Разом з тим, ці недоліки пов'язані з чинним законодавством, а тому для їх вирішення потрібно внесення змін до відповідних законів - зокрема, в БКУ.

Що стосується бізнесу, то на цьому рівні доходи, отримані підприємствами видобувної галузі можуть використовуватися в напрямках, які частково б компенсували шкоду, яку вони завдають територіальній громаді. Це може виражатися, наприклад, в будівництві / ремонті доріг, будівель певних установ (наприклад, шкіл), фінансуванні благодійних заходів (в тому числі, через вже існуючі благодійні організації), в інших цільових заходах.

Зауважимо, що згідно із законодавством України витрати на подібні заходи будь-які підприємства (в тому числі, і ті, які відносяться до видобувної галузі) несуть виключно на добровільній основі, - адже закон не зобов'язує робити це. Разом з тим, на жаль, закон також не містить і прозорих / зрозумілих бізнесу правил, які б описували механізм інвестування коштів в подібні заходи.

При цьому зауважимо, що подібна законодавча прогалина створює не тільки, власне, інформаційний голод, а й значні корупційні ризики (як на державному, так і на місцевому рівні). Останнє викликано, зокрема, тим, що бізнесу доводиться частіше звертатися до чиновників для роз'яснення тих чи інших положень, а у чиновників при цьому є свобода в їх застосуванні. У цьому ключі показовим є те, що за даними організації Transparency international в рейтингу сприйняття корупції за підсумками 2015 року Україна посіла 130 місце з 168 (в минулому році Україна займала 142 місце з 175[2]). Для порівняння, в 2015 році Німеччина зайняла 10 місце, США - 16 місце, Польща - 30 місце.

 

Який договір використовувати

Впевнені, це одне з перших питань, яке може виникнути у вас. Щоб відповісти на нього, згадаємо, що зазначені вище витрати здійснюються (або тільки планується здійснювати) не через вимоги законодавства, а на добровільній основі - у зв'язку з визнанням підприємствами видобувних галузей своєї соціальної відповідальності перед суспільством і, раз мова йде про використання природних ресурсів України, - перед її населенням. Останнє особливо актуально в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 13 Конституції України:

«<…> Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.  <…>»

З огляду на це, мету подібних заходів можна висловити кількома тезами:

- витрати здійснюються для компенсації збитків, нанесених підприємством територіальній громаді, в зв'язку з видобутком на її території природних ресурсів. Як ми вже говорили, це може бути, наприклад, будівництво нових об'єктів або ремонт вже існуючих;

- витрати здійснюються на безоплатній основі. Таким чином, у підприємств відсутня мета в отриманні за рахунок подібних заходів будь-яких доходів;

- подібні витрати мають виключно цільовий характер. Це означає, що якщо підприємство передає територіальній громаді кошти з метою ремонту пошкоджених доріг, такі кошти повинні бути використані, власне, для ремонту доріг;

- такі витрати можуть здійснюватися як у грошовій, так і в натуральній формі (наприклад, шляхом відчуження на користь територіальної громади нерухомості).

З урахуванням цього і аналізу договорів, за допомогою яких можуть бути реалізовані дані тези, найбільш підходящим є договір пожертви - як договір, на підставі якого відбувається дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема, грошових коштів і цінних паперів, для досягнення заздалегідь визначеної мети. Зауважимо, що при цьому у багатьох відразу може виникнути ряд питань.

Чи немає у безкоштовному наданні майна на користь територіальної громади прояву корупції? Питання зрозуміле - адже згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 1700 органам місцевого самоврядування забороняється одержувати від фізичних та юридичних осіб безкоштовно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, тощо - крім випадків, передбачених законами або чинними міжнародними договорами. При цьому згідно з ч. 1 ст. 729 і ч. 1 ст. 720 ЦКУ стороною договору пожертви може виступати, зокрема, територіальна громада. Таким чином, подібна можливість прямо передбачена законом. У зв'язку з цим, головне в цій ситуації коректно оформити таку пожертву, в тому числі, скласти відповідний договір - про це ви зможете прочитати в наступному розділі.

Що стосується різного роду інвестиційних договорів, спільної діяльності, концесії, управління майном і т. і., то подібні форми публічно-приватного партнерства, на нашу думку, не відповідають зазначеній вище меті. Це пов'язано з тим, що, вони, як правило, спрямовані на отримання стороною бізнесу доходів.

Укладання договору пожертви

В даному розділі брошури ви знайдете загальні положення щодо договору пожертви. Їх буде достатньо для відповіді на більшість питань, які можуть виникнути при його укладанні. Причому відразу зазначимо: щоб спростити сприйняття матеріалу, ми свідомо обрали публіцистичний стиль викладу без використання (там, де це можливо) специфічних термінів.

Про що договір

Пожертва - це окремий випадок дарування. Його виділяє, головним чином, цільовий характер використання переданого майна.

З огляду на це, договір пожертви передбачає безкоштовну передачу або зобов'язання передати безкоштовно в майбутньому майно у власність іншій особі для досягнення ним певної, заздалегідь обумовленої мети (ч. 1 ст. 717, ч. 1 ст. 729 ЦКУ). При цьому звертаємо вашу увагу на декілька нюансів:

- пожертва передбачає передачу майна з переходом права власності на нього іншій особі. Таким чином, пожертву не можна здійснити у формі виконання безкоштовної роботи або в зобов'язанні укласти відповідний договір на користь територіальної громади. Як варіант, в такому випадку можна пожертвувати кошти з метою їх витрачання на виконання певних робіт. Крім того, не можна також жертвувати і право користування майном (наприклад, право безкоштовного користування земельною ділянкою, приміщенням або автомобілем). Винятком, на нашу думку, може виступати пожертва у формі нематеріального активу, який виражається у праві користування будь-яким об'єктом права інтелектуальної власності;

- договір пожертви вважається укладеним з моменту прийняття пожертви (тобто це, так званий, реальний договір). Таким чином, якщо сторони оформили письмовий договір, але майно ще не передали, договір пожертви не є укладеним (в результаті він, суворо кажучи, ще не створює для сторін будь-яких прав / обов'язків);

- мету, для досягнення якої має використовуватися подароване майно, необхідно детально прописати в договорі, включаючи, при необхідності, деталізацію ознак, при наявності яких мету конкретної пожертви буде вважатися досягнутою. Подібною метою може виступити, наприклад, ремонт будівлі, дороги, забезпечення місцевої школи комп'ютерами, тощо. Зверніть увагу: особа, яка здійснює пожертвування, має право контролювати цільове використання переданого майна. Якщо таке використання відповідно до встановленої мети є неможливим, використовувати відповідне майно за іншим призначенням можна лише за згодою такої особи (а в разі її смерті - за рішенням суду);

- договір не може передбачати вчинення посадовими особами органу місцевого самоврядування дій / бездіяльності, прийняття рішення в інтересах дарувальника.

Що можна пожертвувати

З цією метою можна передавати як нерухоме (зокрема, земельні ділянки, будівлі, тощо), так і рухоме майно. До останнього відносяться, власне, речі, а також грошові кошти та цінні папери (ч. 1 ст. 729 ГКУ).

При цьому зауважимо, що в разі пожертви нерухомого майна потрібна перереєстрація речових прав на нього на нового власника.

З ким укладати

Для досягнення мети, розглянутої вище, такий договір можна укласти з органом місцевого самоврядування. З цією метою потрібно звернутися до голови відповідної місцевої ради (п. 16 ч. 4 Закона № 280):

«<…>

4. Сільський, селищний, міський голова:

<…>

16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

<…>»

В якій формі укладати договір

У загальному випадку, договір пожертви слід укладати в простій письмовій формі[3]. Але в ряді випадків буде потрібним також його нотаріальне посвідчення. Це стосується випадків, коли в якості подарунка виступає (ст. 719 ГКУ):

- нерухоме майно. При цьому, як ми вже говорили, в такому випадку буде потрібна перереєстрація права власності на нього;

- валютні цінності на суму, що перевищує 50-кратний розмір нмдг (сумарно 850 грн.).

На останнє звертаємо особливу увагу, оскільки недотримання нотаріальної форми договору - якщо це є обов'язковим відповідно до закону - призводить до його нікчемності (ч. 1 ст. 220 ГКУ).

До яких податкових наслідків призводить така операція?

Це питання цікавить, перш за все, з точки зору підприємств, які надають пожертвування. При цьому відповідь на нього залежить від того, на якій податковій системі знаходиться таке підприємство, а також чи є воно платником ПДВ. Далі розглянемо можливі варіанти.

Платник податку на прибуток (загальна система). Вартість пожертвування (як в грошовій формі, так і в натуральній - в тому числі, якщо в якості пожертви передаються основні засоби) збільшить витрати підприємства в бухгалтерському обліку і зменшить його фінансовий результат до оподаткування (об'єкт з податку на прибуток). Подібні наслідки виникнуть у будь-якого платника податку на прибуток - незалежно від того, відображає він коригування чи ні, оскільки, як зазначає сама податкова служба в підкатегорії 102.13 ЗІР, для таких випадків коригувань не передбачено[4]:

«<…> Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями розд. ІІІ ПКУ не передбачено <…>»

Разом з тим, звертаємо увагу: якщо підприємство вирішить надати пожертву на користь благодійної або громадської організації (іншій неприбутковій організації в розумінні ПКУ), то якщо воно відображає коригування з податку на прибуток, йому доведеться збільшити фінансовий результат до оподаткування (тобто об’єкт з податку на прибуток) на суму такої пожертви, яка перевищує 4% його оподатковуваного прибутку минулого звітного року.

Єдиний податок (спрощена система). Для підприємств добувної галузі знаходження на єдиному податку нетипово (як мінімум, в силу ряду заборон щодо перебування на спрощеній системі оподаткування), але цей варіант ми все одно розглянемо.

У подібному випадку надання пожертвування не зменшить об'єкт оподаткування (для єдиного податку відображення витрат не передбачено). Таким чином, в даному випадку податкові наслідки для платника несприятливі.

ПДВ. Якщо жертвуються кошти, то така операція на ПДВ-облік не впливає. Якщо ж з цією метою територіальній громаді передаються матеріальні активи, ситуація зміниться. Передача права власності на такі активи є їх постачанням (п.п. 14.1.191 ПКУ) і створює об'єкт з ПДВ. Крім того, такі активи використовуються в негосподарської діяльності (а в ряді випадків - в звільненій від ПДВ), що ставить під питання податковий кредит, який відображався при купівлі / створенні таких активів. У підсумку, це, суворо кажучи, призводить до того, що ПДВ-зобов'язання можуть виникнути двічі. Разом з тим, виходячи з останніх роз'яснень контролерів, ПДВ-зобов'язання в такому разі повинні виникати лише один раз (див. Лист ДФСУ від 13.09.2016 р № 19830/6 / 99-95-42-01-15) - цей підхід хоча і суперечить формальним приписам ПКУ, але є ліберальним для бізнесу.

Враховуючи це:

- якщо операція з передачі матеріального активу оподатковується ПДВ (тобто не підпадає під пільгу з ПДВ) - підприємство повинно нарахувати ПДВ згідно з п. 188.1 ПКУ. При цьому податковий кредит по таких активах не коригується (якщо він відображався при їх купівлі / створенні) і ПДВ-зобов'язання згідно п. 198.5 ПКУ не нараховуються;

- якщо операція підпадає під ПДВ-пільгу, то в разі, якщо платник при купівлі / створенні такого активу відображав податковий кредит, йому доведеться нарахувати ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ. При цьому ПДВ за правилами п. 188.1 ПКУ в такому випадку вже не нараховуються.

Приклад форми договору

Далі ми надаємо вашій увазі приклад форми договору пожертви на прикладі Вертіївської територіальної громади Чернігівської області[5] (при цьому за основу була взята форма договору, надана в роз'ясненні, яке розміщено на офіційному сайті Київської обласної ради).

 

ДОГОВІР ПОЖЕРТВИ

 

с. Вертіївка «__» __________ р.

 

_________________________________, далі іменований — Пожертвувач, в особі _________________________, що діє на підставі _______________, з однієї сторони, та Вертіївська територіальна громада, далі іменована — Обдаровуваний, в особі голови громади - Мороза І. Г., що діє в інтересах Вертіївської територіальної громади на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з іншої сторони, разом у тексті іменовані — Сторони, уклали цей Договір про наступне:

 

1. Предмет Договору

1.1. Пожертвувач зобов'язується в строк до __.__.________ р. передати Обдаровуваному грошові кошти у сумі 10000 (десять тисяч) гривень для здійснення поточного ремонту Вертіївської загальноосвітньої школи I-III (далі за текстом — Пожертва), а Обдаровуваний - прийняти та використати ці кошти за призначенням, передбаченим Договором.

1.2. Пожертва, яка передається за цим Договором, з моменту прийняття її Обдаровуваним є власністю Вертіївської територіальної громади та може бути використана лише за призначенням, передбаченим цим Договором.

 

2. Права та обов'язки Сторін

 

2.1. Обдаровуваний має право:

2.1.1. Прийняти Пожертву та використати її за призначенням, передбаченим цим Договором.

 

2.2. Обдаровуваний зобов'язаний:

2.2.1. Використовувати отримані від Пожертвувача кошти ощадливо та виключно за їх цільовим призначенням.

2.2.2. У разі неможливості використати Пожертву за призначенням, встановленим на момент укладення Договору, звернутися до Пожертвувача з пропозицією встановити нове цільове призначення коштів. У разі неузгодження нового призначення використання Пожертви Обдаровуваний має повернути Пожертвувачу грошові кошти, отримані як Пожертва, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання письмової вимоги від Пожертвувача.

2.2.3. Надати Пожертвувачу звіт про використання Пожертви протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання запиту від останнього.

 

2.3. Пожертвувач має право:

2.3.1. Контролювати використання Пожертви та вимагати розірвання Договору та повернення Пожертви у разі використання її для інших цілей, ніж це передбачено Договором.

 

2.4. Пожертвувач зобов'язаний:

2.4.1. Прийняти звіт про використання Пожертви від Обдаровуваного та у разі відсутності істотних зауважень щодо цільового використання коштів затвердити звіт. Немотивована відмова від затвердження звіту не допускається. У разі, якщо від Пожертвувача протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту передачі йому звіту не надійде заперечень, вважається, що Пожертва використана Обдаровуваним належним чином і Сторони не мають претензій одна до одної щодо виконання цього Договору.

ПЕРЕВІРКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

3. Інші умови

3.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту прийняття Пожертви Обдаровуваним і закінчується після повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

3.2. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.

3.3. Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу — по одному для кожної із Сторін.

3.4. Усі зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені у письмовому вигляді та належним чином оформлені.

3.5. Визнання окремих положень цього Договору недійсними та/або такими, що втратили чинність, не тягне за собою визнання Договору недійсним або нечинним.

 

4. Реквізити Сторін

 

Обдаровуваний                                             Пожертвувач

____________________________                ___________________________

____________________________                ___________________________

____________________________                ___________________________

____________________________                ___________________________

Посада, П.І.Б., підпис:                                      Посада, П.І.Б., підпис:

__________________ /_________                ____________ /__________________

МП                                                                    МП

 

 

Віталій Смердов, директор ГО "Палата податкових консультантів"

 

Стаття підготовлена Палатою податкових консультантів України в рамках реалізації субгранту проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині надання допомоги в реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Інституту бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).




[3] Зауважимо, що в ситуації, коли сторонами виступають особи приватного права, навіть письмова форма договору не завжди обов'язкова

[4] Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс на офіційному сайті ДФСУ.

[5] Официальный сайт громады: http://vertiivska.gromada.org.ua/

 


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52