Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Екологічний податок та видобувні галузі: чи доходять гроші до справи?

Діяльність видобувних компаній завжди супроводжується наслідками для навколишнього природного середовища – незалежно від виду ресурсу, розробка якого ведеться. Звичайно, у випадку відкритих кар’єрів для видобутку вугілля, руд та будматеріалів руйнується не лише первинна екосистема, а й ландшафт. Проте і нафтогазова свердловина, як довела катастрофа платформи Deepwater Horizon у Мексиканській затоці, може нести потенційно велику шкоду довкіллю.

Які податки сплачують видобувні компанії в Україні, аби відшкодувати наслідки для довкілля? Чи дійсно ці кошти витрачаються цільовим чином?

Відповідно до Закону "Про охорону навколишнього природного середовища", фінансування таких заходів за рахунок держбюджету (через Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, Державний фонд регіонального розвитку, субвенції місцевим бюджетам), місцевих бюджетів, а також інших джерел (коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів).

Формування і використання місцевих фондів є компетенцією виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, об’єднаних територіальних громад. При цьому, кошти таких фондів можуть використовуватися тільки для фінансування природоохоронних заходів, наприклад:

  • захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь (у т.ч. через забруднення підземних водних горизонтів),
  • ресурсозберігаючі заходи, ведення державного кадастру територій та об’єктів природно-заповідного фонду,
  • заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища (наприклад, раціональне зберігання твердих побутових відходів),
  • дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу на здоров’я населення (наприклад, умов зберігання пестицидів і агрохімікатів).

Урядом навіть затверджено перелік природоохоронних заходів на рівні окремої постанови. Всього там зафіксовано 85 видів діяльності, які можуть кваліфікуватися на отримання коштів з фондів охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди наповнюються з кількох джерел, з них більшу частину займає екологічний податок. Його суть проста: платить забруднювач. Тобто за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та безпосередньо у водні об'єкти видобувні компанії сплачують податок, який спрямовується на фінансування природоохоронних заходів.

При цьому, основними забруднювачами є підприємства паливно-енергетичного комплексу (теплові й атомні електростанції, нафто- і газопроводи), металургійні та машинобудівні заводи, об’єкти хімічної та легкої промисловості, залізничні вузли. У видобувній галузі найбільше ризиків у сфері видобутку вугілля, серед них – підтоплення ґрунтовими водами, заболочування земель, забруднення шахтними водами водоносних горизонтів, сольове забруднення поверхневих і ґрунтових вод, утворення підземних порожнин, просідання поверхні тощо.

Відповідно до спеціального закону про цільове спрямування екологічного податку, з 1 січня 2016 року він зараховується до спеціального фонду місцевих бюджетів. Цим рішенням була здійснена спроба виправити помилку, допущену в реформі міжбюджетних відносин 2014-2015 років, коли спрямування екоподатку тільки до загального фонду державного та місцевих бюджетів дозволяло витрачати їх і на інші потреби, тобто нецільовим чином.

Отже, екологічний податок розподіляється у пропорції: 20% до держбюджету, 25% до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, та 55% до обласного бюджету. Також спецфонди місцевих бюджетів отримують 70% надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (50% бюджети місцевого рівня, 20% обласний бюджет). Інше джерело – цільові та інші добровільні внески підприємств, установ, організацій і громадян.

Зазвичай реалізація природоохоронних заходів здійснюється за рахунок змішаного фінансування, за участі обласного, місцевих фондів, а також Державного фонду охорони навколишнього природного середовища. Для останнього діє досить централізований порядок отримання коштів, з подачею запитів про виділення коштів до Мінприроди. Запити повинні містити кошторис витрат і екологічний висновок, а також подаватися до 15 листопада поточного року для отримання коштів вже у наступному.

За даними Держказначейства, у 2016 році видатки Держбюджету на охорону довкілля склали 4,77 млрд грн. Проте, безпосередньо на природоохоронні заходи було забюджетовано 232,35 млн грн, а реально витрачено лише 142,8 млн грн. Причина у тому, що 20% екологічного податку, який надходить до державного бюджету, зараховується лише до загального фонду – тобто не включається в якості джерела для Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

У 2016 році держбюджет отримав 1,62 млрд грн екоподатку, решта 6,5 млрд грн отримали спецфонди місцевих бюджетів. Держфонд поповнився лише 3,6 млрд грн від збору за забруднення навколишнього природного середовища та 46 млн грн стягнень за шкоду довкіллю. Якщо конкретизувати ці кошти в розрізі окремої громади, то поповнення її бюджету є незначним, відтак комплексні проекти з реконструкції систем водопостачання, облаштування місць для зберігання відходів, послуги з їх утилізації часто непідйомні.


Тому логічним виглядає змішане фінансування таких програм на рівні областей, міст і навіть окремих громад. З цією метою можуть прийматися спеціальні програми (наприклад, обласна програма на Львівщині діє до 2020 року, на Сумщині – до 2018 року). При цьому, їх масштаб може суттєво різнитися: у Львівській області програма передбачала видатки на 291 млн грн лише в 2016 році, тоді як у Сумьскій області – 5,7 млн грн на весь період дії програми. За відсутності програм місцеві ради затверджують щорічний перелік заходів, що фінансуються з екологічних фондів.

Певне розуміння про обсяг коштів дають звіти України за стандартом Ініціативи прозорості видобувних галузей. У 2013 році нафтогазовидобувні компанії заплатили 48,6 млн грн екологічного податку, тобто лише 0,2% від усіх податкових платежів. Звіт за 2014-2015 роки, який додатково охопив галузі видобутку вугілля, залізних, титанових та марганцевих руд, нарахував понад 613 млн грн екоподатку в 2014 році та 462 млн грн у 2015 році. Це приблизно 1,5% та 0,7% усіх податкових надходжень відповідно.

Зазвичай дуже складно прослідкувати реальні витрати коштів на природоохоронні заходи, особливо у видобувних регіонах. Координацію та контроль здійснюють екологічні департаменти місцевих держадміністрацій, за участі фінансових департаментів, а також комісій місцевих ради з питань екології та раціонального природокористування. Водночас, у публічному доступі практично недоступні звіти про реалізацію відповідних програм або заходів, інформація може видаватися під тиском депутатів місцевих рад та громадськості.

Питання викликає й інституційна спроможність місцевих органів влади розпоряджатися своїми ресурсами раціонально та ефективно. Примітно, що в 2016 році перелік природоохоронних заходів на Полтавщині – одному з великих видобувних регіонів, – включав переважно заходи, які були розпочаті або не виконані у 2015 році на суму майже 42,5 млн грн.

Уряд визнає неефективне використання грошей на місцях. "Наприклад, їх розміщують на депозитах, але ці кошти не витрачаються на збереження та відновлення довкілля", заявляв міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. В якості стимулів для більш ефективного розподілу коштів місцевих бюджетів на природоохоронні заходи розгляд

ають запровадження фінансових інструментів для підприємств-забруднювачів або галузей з високим екологічним ризиком – наприклад, у вигляді виплат на страхування або спеціальні депозити, які задіюються у випадку забруднень.

Також, слід розширювати практику відкритого конкурсного відбору проектів та заходів, які можуть отримувати фінансування з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища. Місцеві громади можуть також взяти на озброєння практику побудови "бюджету участі", коли самі громадяни визначатимуть проекти та напрямки використання коштів. Децентралізація сформувала доходи місцевих бюджетів, тепер пора переходити до більшої відповідальності в розпорядженні цими коштами, які мають працювати на благо громад.

 


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52