Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

За підсумками обговорення в робочих групах парламенту, у вересні-жовтні.

Із задоволенням відзначаємо, що парламентарії прислухалися до конструктивної критики і виключили з нової редакції проекту ряд положень, спрямованих на оподаткування операцій всередині України, зокрема, щодо відсотків і роялті.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Інвестування в Україну

Приріст інвестицій в економіку України завжди заявляється як пріоритетне завдання нашого уряду. Нижче висловлю свої особисті міркування, що можна зробити в зв'язку з цим, і яку роль у цьому відіграє режим оподаткування взагалі і інвестиційних фондів зокрема.

Факти - за кордоном

Інвестиційні фонди, які є «податково-прозорими» (fiscally transparent), тобто структурами, чий прибуток оподатковується не на етапі отримання, а на етапі розподілу, існують у багатьох країнах. Аналогічні структури функціонують, наприклад, в Польщі або ж - як спеціальний режим оподаткування інвестицій в нерухомість - в Іспанії.

У більшості країн Європи існують податкові режими, спрямовані на звільнення від оподаткування холдингових структур, які отримують доходи від дивідендів або від продажу акцій (директива про материнських і дочірніх компаніях; participation exemption rule). Умови для застосування цього звільнення розрізняються в ряді країн, від повного звільнення до кваліфікованого володіння, але в середньому картина така, що в ці пільги цілком можна вписатися, якщо не ставити за мету створювати компанію з метою ухилення від оподаткування з сьогодні на завтра. В результаті ряд країн (наприклад, Нідерланди) позиціонуються як податково-приваблива юрисдикція для створення холдингових компаній.

У деяких країнах Європи (Естонія, Латвія, Грузія) введений податок на виведений капітал, який діє подібно описаним вище режимам для будь-яких компаній. Досвід Естонії, яка ввела цей режим 20 років тому, корелює з цілком пристойними результатами інвестицій та економічного зростання в країні з дуже обмеженими людськими і природними ресурсами.

В інших країнах стимулювання інвестицій через надання пільг з податку на прибуток відбувається за допомогою зменшення ставки корпоративного податку, що поступово стає глобальним трендом. В умовах сучасної економіки, де маржинальність перестає бути ключовим фактором успішності бізнесу, більшість країн пішли шляхом зниження ставок корпоративного податку заради створення привабливих умов для інвестування, і в якості компенсатора бачать ефективне стягування непрямих податків (у чому Україна домоглася чималих успіхів, і, мабуть , є лідером). У підсумку, наприклад, ставку корпоративного податку в Угорщині знизили до 9%, ставки корпоративного податку істотно знизили в результаті податкової реформи в США, що спричинило за собою реакцію з боку високо-фіскальних європейських держав, які теж заявили про плани на зниження податкових ставок.

Ініціативи - за кордоном

В продовження описаних вище трендів в Польщі спеціальні інвестиційні зони, де діє звільнення / відстрочення від корпоративного податку, планують зробити екстериторіальними, рухаючись, по суті, до спеціального податкового РЕЖИМУ, здатний конкурувати зі згаданими вище пільгами.У Російській Федерації планують ввести спеціальний режим оподаткування холдингів, який був би здатний конкурувати з participation exemption rule і створювати стимули для створення холдингових структур всередині країни.

Факти - Україна

В Україні існує режим оподаткування інвестиційних фондів, аналогічний «податково-прозорим» структурам за кордоном і до деякої міри є предтечею податку на виведений капітал, обмеженого по колу суб'єктів.

Подібність полягає в тому, що податки стягуються не при отриманні доходів, а при їх розподілі кінцевим бенефіціарам.

Внаслідок проведеної реформи валютного регулювання (лютий 2019 роки) корпоративні інвестиційні фонди отримали реальну можливість інвестувати не тільки в Україні, але і в межах 2 млн євро в рік - за кордон, а також надавати позики іноземним структурам. У поєднанні з податковим режимом і очікуваним впровадженням антіофшорного пакета інвестиційні фонди отримали унікальний шанс стати центром генерування прибутку у нас в країні і - по суті - стати альтернативою створення холдингів за кордоном, які домінували в податковому плануванні протягом останніх 25 років. Як ми спостерігаємо, багато інвестиційних фондів зацікавлені в такій моделі роботи і вже отримали роз'яснення НБУ щодо можливостей і меж інвестування за кордон.

Беручи до уваги глобальну боротьбу за інвесторів і локацію для холдингів, а також операційних структур для високо-прибуткових бізнесів, Україна утримується на плаву і може пропонувати себе як альтернатива закордонним країнам лише завдяки 2 режимам: а) інвестиційні фонди і б) єдиний податок для програмістів і аграрного сектора економіки.

При цьому роз'яснювальна практика Міністерства фінансів в даний час створює загрози для оподаткування українських холдингів, які структурували володіння інвестиційними фондами всередині України - докладніше див. Історію з роз'ясненнями Мінфіну і податкового Комітету Верховної Ради щодо оподаткування нерозподіленого прибутку інвестфондами.

Ініціативи - Україна

В Україні розроблений і вже три роки обговорюється проект закону про податок на виведений капітал. В цілому він не суперечить і може поєднуватися з правилами БЕПС. Він включений в пакет передвиборних обіцянок партії «Слуга народу». Обговорення цієї ініціативи, як ми розуміємо, перенесено на березень 2020 року. З точки зору податково-юридичного інструментарію інвестиційні фонди є прототипом НВК, обмеженим по колу суб'єктів.Внаслідок імплементації плану БЕПС створюються можливості для ефективного оподаткування операцій із зарубіжними структурами або самих зарубіжних структур, якщо вони відбуваються або створюються для цілей податкової мінімізації (правило головної мети, контрольовані іноземні компанії, трансферне ціноутворення, «тонка капіталізація» відсотків і ін.). Практика застосування цих правил за кордоном протягом останніх 5 років показує значний ефект. Наприклад, ТЦО стає основним інструментом податкових донарахувань в Італії, Австралії та інших країнах. У ряді країн, наприклад в Польщі і РФ введення правила контрольованих іноземних компаній призвело до масової релокації холдингів з Кіпру на територію податкової резиденції бенефіціарів. Завдяки автоматичному обміну інформацією фіскальні органи отримали ефективні механізми для перевірок, що призвело до зростання конверсії донарахувань у стягнені суми податків. Також серйозним ударом по офшорному структурування стане імплементація додаткового протоколу до конвенції з Кіпром.

У законопроекті 1210 заявлено кілька ініціатив, спрямованих на оподаткування операцій інвестиційних фондів або їх контрагентів, що здійснюються всередині України, зокрема:

- застосування правила обмеження визнання відсотків ( «Interest rate limitation rule») до запозичень всередині України. При цьому автори законопроекту посилаються на Євродирективи і позицію ОЕСР, але абсолютно не враховують надані в цій же директиві можливості для обмеження застосування даного правила: за сумою відсотків, по незалежності суб'єктів, за термінами для впровадження цих правил. Це нагадує ситуацію, як якщо б ТЦО вводили в Україні без будь-яких граничних обмежень для сум доходів або сум операцій, тільки з тієї причини, що ТЦО вводять у всьому світі (власне так ці правила і були сформульовані 2011 році, і, як показала життя, ті правила навіть не вступили в силу).

- роялті на адресу інвестиційних фондів не включається в віднімаються витрати для резидентів. Це суперечить концепції НВК та концепції стимулювання створення центрів генерування прибутку / холдингів всередині країни. У тій же Польщі подібне правило відсутній для операцій з податково-прозорими структурами; в Словаччині це правило присутня лише для платежів за кордон нерезидентам, в разі якщо роялті не обкладається податком на репатріацію (див. таблицю з відповідями зарубіжних експертів).- авансовий внесок з податку на прибуток на суму «умовних дивідендів», механізм справляння якого суперечить прийнятій зараз практиці оподаткування інвестиційних фондів, які обкладаються на рівні бенефіціарів і, як правило, не формують оподатковуваного прибутку, в рахунок якої сплачується даний авансовий внесок. Слід зазначити, що дане правило містить недоліки законодавчої техніки (різні терміни для сплати авансового внеску і для подачі документації по ТЦО), які в принципі унеможливлюють досягнення цілей, яку переслідують автори законопроекту.

У законопроекті, який супроводжує бюджет-2020 року, містилися норми, спрямовані на збільшення ставки дивідендів, що розподіляються до 18%, але у фінальній версії ця ініціатива відтворено не була;

В Україні існують ініціативи стимулювання інвестицій за допомогою прискореної амортизації і звільнення від ПДВ при ввезенні високотехнологічного обладнання. На нашу думку, вони є недостатніми. Подібні ініціативи вводилися вже не раз, і статистично вони не вплинули позитивно на приріст інвестицій з-за кордону. Слід пам'ятати, що аналогічні, і навіть більш привабливі правила існують в більшості інших країн як частина «інвестиційних режимів» або «спеціальних зон» або в пакеті пільг для витрат на розробки і дослідження.

Моя думка - щоб розгорнути ситуацію в кращу сторону - потрібно спрощувати умови для прискореної амортизації і поширювати її на більш широкі групи основних фондів, в першу чергу - на обладнання.

Підсумкові пропозиції:

- не включати в фінальну версію законопроекту 1210 (або інші аналогічні законопроекти) норми, що переслідують оподаткування операцій (роялті, відсотків) всередині України або значно обмежити їх застосування (відкласти в часі правило «interest rate limitation rule» для запозичень всередині України, не поширювати його на внутрішньо групові позики, не застосовувати його до сум відсотків, що перевищують певну суму (наприклад, 3 млн євро). Як варіант, розглянути можливість незастосування даного правила при довгостроковому фінансуванні, або якщо пр відсотковим ставка за договором позики встановлена ​​на рівні облікової ставки НБУ + 1% -2%.
- не включати в фінальну версію законопроекту правила про авансовий внесок з податку на прибуток на суми умовних дивідендів;
- не включати до законопроектів норми, спрямовані на збільшення податкової ставки для дивідендів, що розподіляються;
- прискорити і завершити роботу над імплементацією антіофшорного пакета, що створить стимули для генерування прибутку і розподілу дивідендів всередині країни, а не за кордоном.
- відкликати роз'яснення Мінфіну, що підривають оподаткування холдингових структур всередині України, в частині нерозподіленого прибутку від інвестиційних фондів;
- обговорити поправки в регуляторні механізми діяльності інвестиційних фондів, для поліпшення їх прозорості та недопущення використання в сумнівних операціях, що поліпшить довіру іноземних інвесторів до даного інструменту;
- продовжити роботу над законопроектом про податок на виведений капітал.

Очікуваний ефект

Описані вище пропозиції дозволять інвестиційним фондам стати альтернативою, стимулюючої до релокації іноземних холдингів і фінансових структур, а також власників торговельних марок в Україні (пряник на тлі батога).

Я очікую, що практичним результатом даного процесу стане радикальна зміна картини інвестиційного структурування:

- замість «кіпрський холдинг інвестує і дає позики і ліцензії в Україну або Естонію - локації операційного і торгового бізнесу бенефіціара»
- стане «український інвестиційний фонд інвестує і дає позики і ліцензії в операційні компанії в Україні і Польщі».

Одним з показників економічного ефекту може стати приріст інвестицій в економіку України.

Дмитро Михайленко


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52