Палата податкових консультантів України виступає в підтримку малого бізнесу

Палата податкових консультантів України виступає в підтримку малого бізнесу

Експертами Палати розроблений документ, в якому викладений аналіз наслідків прийняття в проекті Бюджету-2014 норми щодо обов'язкового застосування касових апаратів платниками єдиного податку 1, 2 і 3 групи. 

Проектом Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пропонується внесення змін до підпункту 296.1.1, пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України, якими впроваджується обов'язок для платників єдиного податку вести Книгу обліку доходів і витрат, запровадження для платників єдиного податку першої - третьої груп, які здійснюють продаж певних груп товарів, обов'язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та запровадження обов'язкового ведення обліку товарних запасів на підставі митної декларації, або документа, що її замінює для груп товарів, ввезених на митну територію України.

Запропоновані нововведення ускладнюють регулювання підприємницької діяльності та можуть призвести до непоправних наслідків для економіки країн в цілому. Зокрема, щодо нововведень вважаємо слід зазначити наступне.

Так, згідно статті 291.2. Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до ст. 293 Податкового кодексу платники єдиного податку 1-2 групи сплачують податок у фіксованому вигляді, і сума єдиного податку не пов’язана із обсягом надходжень. Загальний обсяг надходжень впливає лише на умови знаходження підприємця на обраній групі єдиного податку. Дані норми спрямовані на максимальне спрощення ведення господарської діяльності на рівні мікро- та малого бізнесу.

Тому ствердження, що завдяки введенню обов’язковості використання РРО в діяльності фізичних осіб-підприємців 1-3 групи спрощеної системи оподаткування буде відбуватись значне наповнення бюджету є, м’яко кажучи, сумнівним. Є всі підстави вважати, що навпаки кількість мікро- та малого бізнесу суттєво погіршиться в державі в цілому вже із введенням запропонованих змін.

Не викликає сумнівів, що на сьогодні для контролю за обліком доходів і витрат вказаних групи платників податків є вже відпрацьована та цілком достатня система, заснована на обов’язковому веденні суб’єктами підприємництва – платниками єдиного податку Книги обліку доходів і витрат та подання звітності щодо обсягів продажів у вигляді Податкової декларації платника єдиного податку Фізичної особи-підприємця. Вважаємо, що цих механізмів контролю за обліком доходів і витрат підприємців першої-третьої групи платників єдиного податку цілком достатньо.

Таким чином, запровадження застосування реєстраторів розрахункових операцій та запровадження обов'язкового ведення обліку товарних запасів на підставі митної декларації, або документа, що її замінює для груп товарів, ввезених на митну територію України, вважаємо посиленням адміністративного тиску на приватних підприємців, що перебувають на спрощенній системі оподаткування, та посилення регулювання системи, яка першопочатково спрямована на розвиток мікро- та малого бізнесу в країні.

Практика не одноразово доводила, що додатковий тиск на представників малого бізнесу призводить лише, на жаль, до переходу підприємців та їх доходів «в тінь», або до скорочення кількості суб’єктів господарювання. Той чи інший шлях є цілком очікуваним, якщо врахувати, що вартість придбання та налаштування РРО може становити біля 2500 грн., що для більшості суб’єктів підприємництва на 1 та 2 групі спрощеної системи оподаткування є значною сумою, рівною сумі майже річного зобов’язання із єдиного податку.

Також вважаємо за необхідне наголосити на тому, що запропоноване відстеження обліку руху товарів ускладнить ведення підприємницької діяльності та викличе необхідність подавати додаткову звітність до Податкової інспекції.

Платник єдиного податку – це, перш за все, само зайняті, вузькоспеціалізовані особи; більшості з них потрібно буде звертатися до спеціалістів, щоб запровадити облік із допомогою додаткових пристроїв та заповнень додаткових паперів та звітності.

Слід також звернути увагу на те, що 1-3 група платників єдиного податку – це здебільшого, люди що займаються торгівлею на ринках. Враховуючи специфіку електронної техніки, можна гарантовано сказати, що в зимовий час при температурі повітря 0 градусів РРО та модеми працювати не будуть. Тим більше, що в даному випадку необхідно буде ще власникам ринків забезпечити кожну точку електрикою та Інтернетом.

Всі ці моменти свідчать про ускладнення підприємницької діяльності для платників єдиного податку першої-третьої групи, що є суб’єктами малого бізнесу та обирають єдиний податок як спрощену систему обліку та звітності, оскільки не мають достатніх ресурсів.

Проаналізовані зміни також матимуть негативний вплив на бюджет держави, оскільки вимагатиме, по-перше, витрат на адміністрування РРО. По-друге, вважаємо, що запровадження вказаних нововведень потягне за собою збільшення кількості перевірок щодо виконання цих норм. Це в свою чергу призведе до додаткового навантаження на співробітників податкової міліції та інспекторів, а також інших працівників Міністерства доходів і зборів України. Тобто, збільшення необхідності перевірок господарюючих суб’єктів збільшить витрати бюджету на проведення таких перевірок. Таким чином, економічна вигода від запровадження вищевказаних норм може бути на порядок нижчою, ніж витрати на контроль за дотриманням підприємцями цих нововведень.

Окрім цього, вважаємо, що додаткові, необґрунтовані, моменти контролю підприємницької діяльності можуть призвести до поглиблення корупційних схем у взаємодії між бізнесом та контролюючими органами.