Палата податкових консультантів України
Про професію
Хто такий податковий
консультант, вимоги, перелік і
вартість послуг та ін.
Семінари/Вебінари
Семінар «Актуальні питання опо
даткування податкова лібералі
зація» 4 Грудня 2015 р.
Новини
Найважливіші новини Палати
податкових консультантів
Питання
Актуальні питання

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях. Основна ціль його діяльності – це мінімізація ризиків юридичних та фізичних осіб у сфері оподаткування...

Cемінар «Актуальні питання оподаткування: податкова лібералізація»

Податкова лібералізація: що пропонує проект закону №3357? Найсвіжіші роз'яснення та відповіді на всі технічні питання від наших експертів!

15 червня Палата податкових консультантів разом з податковим комітетом Торгово-промислової палати України провели круглий стіл з актуальних питань практики податкових спорів. Модератор круглого столу Дмитро Михайленко представив запрошених доповідачів: Антона Поляничко, радника Голови Вищого адміністративного суду України, та Євгенію Усенко, суддю Вищого адміністративного суду України.

Хто такі податкові радники (консультанти)?

Це одна із найбільш престижних та високоплачуваних професій у багатьох країнах світy.

Податковий радник (консультант) - це спеціаліст у галузі фінансового обліку, податкового законодавства та пов'язаних із ним галузях...

Слідами бенефіціара


Концепція бенефіціарного власника з'явилася у вітчизняному законодавстві, як відомо, завдяки бажанню податкових органів знайти... ефективний інструмент боротьби...

Інтерв'ю с Головою Палати податкових консультантів Киргизстана


Стаття доступна в російській редакції...

12 кроків припинення діяльності Благодійного фонду


Закономірно, що на етапі припинення діяльності громадської організації чи благодійного фонду можуть виникати ряд питань...

Олександр Вінніков про створення та управління ендавментами

Інструмент «ендавменту» цікаво описаний у методичному посібнику Олександра Віннікова, який він презентував 4 грудня 2014 року під час проведення III Форуму з організаційного розвитку в місті Києві.

Посібник має на меті ознайомити керівників українських НПО із загальними правовими засадами створення та діяльності ендавментів, рекомендаціями щодо операційної діяльності та оцінки їх результатів. Для тих, хто цікавиться таким фінансовим інструментом представляємо Вашій увазі інтерв'ю з Олександром Вінніковим – членом Спостережної ради Палати податкових консультантів.

Палата податкових консультантів (ППК): Олександре, скажіть, будь ласка, що Вас стимулювало написати методичний посібник «Створення та управління ендавментами в Україні»? Чим зумовлений інтерес до цього питання?

Олександр Вінніков (ОВ): Практичний інтерес до ендавментів в Україні виник у 2009-2010 роках. Тоді внаслідок фінансової кризи можливості місцевих донорів надавати благодійну допомогу "з коліс" значно зменшилися. Чимало фінансистів і благодійників почали обговорювати нові, довгострокові інструменти благодійності в рамках підготовки нової редакції закону про благодійну діяльність і ендавмент просто неможливо було оминути, бо він є, по суті, вічним двигуном благодійності!

Тим більше, що в рамках співпраці з Міжнародним центром некомерційного права порівняльні дослідження ендавментів в посткомуністичних країнах (Словаччина, Хорватія, Чехія) відбулися ще раніше, а в Грузії автора навіть запросили в експертну групу законопроекту про ендавменти університетів у 2007-2008 роках. Найбільше, звичайно, вразили фінансові розрахунки впливу ендавментів на стабільний розвиток університетів, лікарень, музеїв та інших суспільно-корисних інститутів. В Україні також довелося консультувати кілька фондів, які сформували ендавмент або мають конкретні плани щодо цього.

ППК: Сформулюйте коротко поняття ендавменту та його основні характеристики. Які є позитивні та негативні складові цього явища?

ОВ: Універсально визнаного поняття ендавмента поки що немає. Існує чимало різновидів ендавментів із різними цілями, строками діяльності, джерелами формування тощо. Наприклад, в Україні єдине визначення ендавменту наразі містить ст.170 Податкового кодексу і визначається як сума коштів або цінних паперів, які благодійник вносить у банк чи іншу фінансову установу на строк не менше 12 місяців, і використовує проценти і дивіденди, нараховані на цю суму, для благодійної допомоги; набувачі допомоги не мають права відчужувати основну суму ендавменту без згоди благодійника. Як бачите, тут не встановлено обмежень ні щодо мінімального капіталу, ні щодо конкретних цілей і набувачів допомоги, ні навіть розміру реінвестицій. Натомість з основної суми ендавментів виключено всі нефінансові активи (наприклад, нерухомість), і важко зрозуміти, чому обов'язковою є участь саме фінансових інститутів у країнах ЄС управління ендавментами, навпаки, прерогатива власне благодійних фондів (Директива ЄС 77/388/ЕС) і не визнається фінансовою послугою, якщо основний капітал є власністю таких фондів.

Якщо таки узагальнити "умовно ідеальну" схему ендавменту, то йдеться про використання благодійних цілей інвестиційного доходу, тобто процентів, дивідендів, орендної плати чи роялті. Основний капітал інвестується необмежений час, принаймні, не зменшується. Наприклад, основний капітал фонду Нобеля зріс із одного мільйона золотих марок у 1900 році до 432 млн. доларів у 2013 році і знамениті Нобелівські премії сплачуються саме з інвестиційного доходу на цей первісний мільйон. Але це дуже спрощена схема. Закони різних держав можуть вимагати як реінвестування частини доходу для збільшення капіталу, так і зобов'язувати, як у США, витрачати 5% суми основного капіталу на благодійність щорічно, незалежно від результатів інвестиційної діяльності. Як Ви розумієте, в умовах фінансової кризи, коли основний капітал найбільшого в світі ендавменту, Гарвардського університету, коливався з 31 млрд. доларів у 2008 році до 19 млрд. у 2009 та 25 млрд. у 2012 рр. такі вимоги тільки ускладнюють діяльність благодійників.

Загалом, як і майже все у світі, управління ендавментом має позитивні і негативні наслідки. Позитивним для благодійності є, в першу чергу, відносна незалежність від поточного збору пожертв та можливість довгострокового планування допомоги (часто капітал ендавментів інвестується в активи із фіксованим доходом). Очевидно, позитивними є також можливість закумулювати потрібну значну суму завдяки використанню, наприклад, складних відсотків, а також використовувати основний капітал як своєрідний резерв або забезпечення кредитів у складні часи. Негативні наслідки можуть бути доволі несподіваними: від вимог донорів не звертатися до них за подальшими пожертвами до відмов донорів у пожертвах, які "заморожують" великі суми, які могли б допомогти тим, хто потребує нагальної допомоги. Годі й казати про всілякі законодавчі обмеження чи зниження мотивації благодійників до збору подальших пожертв, які часто супроводжують формування ендавментів.

ППК.: Настільки популярним є надання благодійної допомоги у формі ендавменту в Україні у порівнянні з іншими країнами та чим воно регулюється ?

ОВ: Ендавменти ще мало популярні в Україні, переважно через нестабільність фінансової системи, а надто фондового ринку і банківського сектору. Наприклад, деякі банки пропонують дуже привабливі процентні ставки на довгострокові (понад 5 років) депозити - але благодійники мають розуміти, що такі субординовані борги виводять їх у кредитори останньої черги в разі банкрутства банку чи іншої фінансової установи. Інвестиційних фондів, які спеціалізуються на підтримці ендавментів, в Україні менше, ніж пальців на одній руці, хоча в розвинених країнах, навпаки, найбільші благодійні фонди створюють власні інвестиційні фонди і залучають капітали інших фондів. Є кілька ендавментів університетських (КМА, УКУ), корпоративних, навіть банківських, а також ендавментів, створених громадянами для чітко визначених цілей (премії переможцям конкурсів тощо).

На відміну від багатьох європейських країн (Австрія, Греція, Франція), благодійні фонди в Україні не зобов'язані законом формувати ендавменти. І це наразі позитивна особливість, бо жорсткі рамки щодо мінімальних капіталів та/або строків їх сплати без урахування місцевих умов часто гальмували розвиток благодійних ендавментів саме у посткомуністичних країнах.

На більш глобальному рівні варто зазначити, що саме ендавменти є наріжними каменями фінансової незалежності університетів, дослідницьких закладів, провідних музеїв і медичних клінік. Не треба звужувати цей інструмент лише до благодійних фондів! Якщо в Україні пасивні доходи неприбуткових організацій, а донедавна і громадян-засновників ендавментів, фактично звільнено від податку, то спеціальний закон про ендавмент наразі не є необхідним. Там, де пасивні доходи фондів оподатковуються (Росія, Франція, Японія тощо), такі закони дозволяють, в першу чергу, визначити, чи мають ендавменти право на податкові пільги. Адже пільги можуть бути дуже значними: в Німеччині, наприклад, громадянин може одержати податкову знижку на пожертви в ендавмент до 100 тисяч євро на рік, а у Франції навіть 300 тисяч євро! В деяких країнах великі пільги на пожертви, до 200-250 тисяч євро, діють саме для університетських ендавментів (Італія, Фінляндія), а для решти фондів мінімальні. В Україні податкові пільги для благодійників, з урахуванням ставок податків на доходи і на прибуток , наразі найнижчі в Європі. Єдина спеціальна пільга - безоплатна передача цінних паперів в ендавменти звільнена від ПДВ. Не треба забувати також про валютні обмеження: тільки 3 грудня благодійні фонди звільнили від тимчасового обов'язку обмінювати 75% суми благодійних внесків в іноземній валюті на гривні.

ППК: Чи страхують себе від ризиків благодійники та бенефіціари? Якщо це відбувається, то яким чином?

ОВ: Страхування ризиків щодо ендавментів може мати різні форми. Насамперед, благодійник не зобов'язаний передавати основний капітал у власність набувача допомоги. Наприклад, депозит може бути відкритий на ім'я благодійника і банк тільки переказує суму процентів конкретному набувачу допомоги. У випадку нецільового використання коштів благодійник може припинити подальші виплати і навіть вимагати відшкодування збитків. Неприбуткові організації за нецільове використання коштів підлягають як фінансовим санкціям, так і виключенню з реєстру неприбуткових організацій ( ст.157 Податкового кодексу).

Поширеним запобіжним засобом є надання благодійнику права першого або другого підпису по депозитам чи іншим рахункам основного капіталу ендавменту. Крім безстрокових ендавментів, можливі благодійні договори грантів або строкової ренти коштів - тоді набувач допомоги в разі нецільового використання стає боржником у правовідносинах поворотної фінансової допомоги або позики. Нарешті, ніхто не скасовує порук, банківських гарантій і тих же операцій страхування вкладів чи інвестиційних ризиків.

ППК: Які є найвідоміші приклади ендавменту?

ОВ: Чимало ендавментів "широко відомі в вузьких колах". Наприклад, мало хто знає, що меблевий гігант ІКЕА створив ендавмент, що входить у трійку найбільших у світі разом із згаданим фондом Гарвардського університету і фондом Білла Гейтса. Фонди таких відомих корпорацій, як Сіменс і Бош також діють як ендавменти. Цікаво, що ендавменти часто створюють уряди для підтримки громадянського суспільства чи окремих сфер благодійності - Національний фонд мистецтв у США або Інститут Франції є добре відомими прикладами. В Латвії, Чехії і Хорватії пішли далі - відповідні ендавменти фінансуються коштом спеціальних акцизів, державних лотерей і частини коштів від приватизації державного майна.

Не хотів би вдаватися у тонкощі фінансової звітності, але не менше п'яти ендавментів в Україні мають інвестиційний дохід більше одного мільйона доларів щороку. Їхні назви мало що скажуть пересічним громадянам, на відміну від фондів громад (community funds), які зараз активно формуються у понад 15 містах України.

ППК: У своєму посібнику Ви покроково розписували всю процедуру створення ендавментів. Розкажіть нашим читачам, які її не читали, як це все відбувається.

ОВ: Розповісти як відбувається створення і управління ендавментами в рамках одного інтерв'ю складно, доведеться переказувати зміст книжки, щоб не забути справді важливі речі. Онлайн версія книжки доступна тут: http://dhrp.org.ua/uk/news/520-20140911-ua Головне - чітко визначити, для яких цілей потрібен ендавмент (поточний дохід, майбутній дохід, залучення нових пожертв, забезпечення кредитів тощо) і хто прийматиме рішення щодо інвестицій та використання доходу. Ідеальних умов не буває - краще створити кілька менших ендавментів, які пасують для конкретних цілей, як-от платити стипендії кращим студентам, будувати новий офіс/університетський гуртожиток, чи вкладати в акції компаній в високотехнологічних галузях.

ППК: Як відбувається контроль за процесом та які особливості фінансової звітності ендавментів?

ОВ: Ендавменти в Україні не мають статусу окремої юридичної особи, тому їх фінансова звітність не є окремою від звітності благодійника або набувача допомоги. Щодо контролю, то крім ст. 717-730 Цивільного кодексу і закону про благодійну діяльність, а також засобів, указаних вище у пункті 4, спеціальні звіти і контрольні заходи можуть вимагатися окремими договорами, внутрішніми правилами або статутами благодійників.

ППК.: Як ми знаємо, існують органи управління ендавментами. У Цивільному кодексі України зазначено, що члени органів управління несуть солідарну відповідальність за збитки, заподіяні їх рішеннями, діями чи бездіяльністю. Наскільки ефективною є ця норма на практиці?

ОВ: Для юриста ефективність правової норми стосується, в першу чергу, ефективності судового і досудового розгляду спорів. Поки всі сторони додержуються договорів, про закони в Україні рідко хто згадує - і це ризиковано. Мені відомо кілька позовів до членів органів управління благодійних організацій, які гарантували кредитні зобов'язання активами таких організацій. Примусове виконання таких вимог ускладнено, бо ці особи, як правило, не підприємці, і арешт та конфіскація їх майна судами та державними службами відбувається в поодиноких випадках. Найчастіше, ініціатори "благодійних пірамід" несуть немайнову відповідальність. Із усуненням пробілів у цих положеннях законодавцям і суддям треба ще багато працювати.

ППК.: Які перспективи розвитку ендавменту в Україні в умовах нестабільної економічної ситуації та зниження курсу гривні?

ОВ: Ризики і фінансова нестабільність, на мій погляд, мають якраз стимулювати формування ендавментів. Річ у тім, що розмір поточних пожертв за таких умов не забезпечує стабільної діяльності благодійних організацій і благодійної допомоги в цілому. Ясно, що чекати інвестиційних доходів навіть у 30% річних, коли знецінення примусово обміняних на гривню валютних пожертв становило 100% за півроку, безглуздо. Але так само безглуздо купувати, наприклад, ліки і харчі для нужденних "про запас", бо майже всі предмети благодійної допомоги мають обмежений строк придатності або жорсткі графіки використання. За таких умов використання ендавментів для забезпечення кредитів або надання поворотної фінансової допомоги цільовим групам набувачів є значно ефективнішим - позитивна практика таких дій уже чимала, і зараз тільки зростає. Окремі приклади описано і в посібнику. Зараз тільки зазначу, що такі кредити і поворотна допомога можуть використовуватися для будь-яких легальних видів діяльності неприбуткових організацій і набувачів допомоги. Наприклад, посольство Корейської Республіки створило ендавмент для корейських фермерів-переселенців у південних областях України, і рівень повернення фінансової допомоги у рамках невеликих цільових груп перевищує 90% - на цьому грунтується вся система мікрокредитування, і банки про такі показники можуть тільки мріяти.

ППК: Що б Ви порадили тим, хто планує створити ендавмент ? Як себе застрахувати від можливих ризиків?

ОВ: Основну пораду тим, хто планує створити власний ендавмент, можна знайти у промові одного японського міністра понад сторічної давнини: "Не будувати залізниць через брак коштів означає те саме, що не будувати залізниць через брак кілометрів". Після скасування золотого стандарту гроші, з правової точки зору, обернулися лише на символ виконання зобов'язань. Якщо брати надмірні зобов'язання, чим часто грішать політики і фінансисти, "брак кілометрів" до фінішу буде завжди нездоланним. Якщо зобов'язання стосуються хай менш амбітних, але чітких цілей, важливих для соціальної групи, жодна сума не буде замалою. Гадаю, досвід сотень сумлінних волонтерів минулого року є настільки неочікуваним, що вони зосередилися на дуже прозаїчних, вимірюваних речах.

ППК: Дякуємо за розмову, Олександре. Бажаємо Вам плідної роботи та професійного розвитку в цьому напрямку і надалі.

Інтерв'ю провела Ольга Руденко,
заместитель Директора Палаты налоговых консультантов.


Fatal error: Class CToolsCssCache contains 1 abstract method and must therefore be declared abstract or implement the remaining methods (DrupalCacheInterface::__construct) in /home/ppk/ppk.org.ua/www/sites/all/modules/ctools/includes/css-cache.inc on line 52